Зрости свою землю

Керівник хімічного напряму LNZ Group бренду DEFENDA

Cергій Борисов, керівник хімічного напряму LNZ Group бренду DEFENDA, на мій подив, з перших слів нашої бесіди просто і ясно окреслив ідею журналу «Terra Земля» та ідею, за якою я, власне, приїхав в офіс DEFENDA:

– Ми займаємося не тільки захистом рослин. Ми діємо за принципом: зрости свою землю, і на ній виросте все що посієш. Це починається з техніки, з ґрунтообробітку, з добору правильного насіння, правильного внесення добрив – це всі заходи, які на землі проводяться.

– І захист? Той, що ви пропонуєте аграрію?

– Ми пропонуємо професійний підхід. У захисті рослин було два напрями. До 2014 року був шлях спрощення процесу, щоб фермер не надто поглиблювався: просто вніс речовини й вирішив усі проблеми поля. Це була загальносвітова тенденція. Були продукти-суміші й монопродукти, препарати з однією діючою речовиною. Тренд був до бакових сумішей, щоб фермер суміш вніс і не мав клопоту. Однак тоді була інша маржинальність рослинництва, інші кліматичні умови й загальна аграрна культура була іншою. Хоча агрономічний рівень у світі та і в Україні був дуже високим, зараз і половини того рівня немає. Тренд був – довге внесення по фазі й суміші: все, що можна було змішувати, вже змішано, для вирішення всіх проблем. Проте вже тоді ми пішли іншим шляхом, вважаючи що на цьому складнішому напрямі виникне новий тренд, коли кожний фермер прагнутиме до економії на гектарі та вноситиме лише тоді й лише те, що необхідно. Від 2004 року до 2014-го фунгіцидну обробку по пшениці двічі-тричі робили тільки передові господарства, одна обробка вважалася нормою. Сьогодні ви не виростите 7–10 т пшениці без п’яти заїздів у поле. Хто цього не розуміє, нестиме економічні затрати більше, ніж є можливість заробітку з гектара. Тому що в кожному регіоні існують свої проблеми. Ми для професіональної освіти фермерів проводимо семінари, конференції та хаби в полях – це дуже дорогі заходи, але ми вважаємо за доцільне йти таким шляхом. На хабах ми моделюємо краш-тести, здійснюємо ті агрономічні помилки, які робить пересічний аграрій, і показуємо результати. Коли порівняння відбувається на одній ділянці, людина наочно бачить ціну помилки.

– А який захист ви пропонуєте професіоналам?

– Наш власний бренд – DEFENDA, ми самі його просуваємо на ринку. Ми дуже близькі до агровиробника й чітко розуміємо проблематику, яка існує. Наш науковий відділ постійно дослід­жує 5–6 проблем, що виникли протягом року, і шукає ідеальний спосіб їх вирішення.

– Які проблеми ви помітили цьогоріч?

– Передусім – поширення діабротики, американського кукурудзяного жука. Вже цього року ми знайшли ефективний метод, але його треба тестувати два-три роки, щоб результат не був ситуативним.

– Це дорогий захист?

– Подорожчання, зрозуміло, буде, але ми підходимо до цього захисту, починаючи від протруювання насіння і до обробки по вегетації. Поки що ми бачимо збільшення витрат на $30–40 на гектар. Друга проблема, яку помітили, пов’язана з фунгіцидною обробкою соняшнику. Ми займаємося цією проблемою від 2005 року, на деяких ділянках закладали по 180 експериментів. Зараз по Україні поширилася сіра гниль. Для багатьох фермерів це стало несподіванкою. Дуже успішно ми боролися по пшениці з фузаріозом колоса – там, де проводили цю роботу нашими системами захисту, врожайність становила 9 т…

– Яка у вас клієнтська база? Це великі підприємства чи малі теж у вас на обслуговуванні?

– Найменший наш клієнт має 7 га. Проте поруч із ним – МХП, «Укрландфармінг» та інші гіганти. Ми уважні до малих фермерів, оскільки наша важлива функція – супровід, ми виїжджаємо в поля і виявляємо, які негайні заходи потрібні по ситуації. А головне наше послання клієнтам – те, що ми свої продукти застосовуємо на власному агровиробництві.

– Як створюються препарати Defenda?

– У них втілено весь наш досвід, ми визначили для себе критерії сертифікації хімічних підприємств і розміщуємо замовлення на найбільших підприємствах світу, які виготовляють препарати не тільки для нас, а для багатьох світових брендів. Працюємо з компанією SGS, котрій ставимо самостійно розроблені завдання. Проте найголовніше – убезпечити сільгоспвиробника від помилки, а це можливо лише тоді, коли дуже близько контактуєш з ним. Ми маємо філіальну систему по Україні й кожного клієнта знаємо особисто.

– Який обсяг ви реалізуєте в Україні щороку?

– Є різні методики підрахунку – покриті гектари, фізичний об’єм у тоннах, вимір у фінансах. Візьмемо останній параметр. Я гадаю, ми в Україні цього року займатимемо 5–6 місце з обсягом $60–70 млн.

– Як сьогодні клієнти ставляться до генеричних продуктів? Був час, коли певна категорія споживачів сприймала тільки оригінаторів, ходили чутки про низьку якість генеричних препаратів…

– Це вже в минулому. Після того, як виробництво постпатентних продуктів було перенесене до Китаю з Європи, щоб оздоровити екологію, певний час пішов на відпрацювання технологій, створення інфраструктури тощо. Років сім тому в Китаї запущена програма «Чисте небо», тож практично всі недобросовісні виробники припинили діяльність. Жорсткі вимоги до технологій, до екології, до очищення води – сьогодні в Китаї або в Кореї купити неякісний продукт практично неможливо. Якщо років десять тому частка генеричних продуктів проти оригінаторів становила в Україні 20% до 80%, то сьогодні це або 50 на 50, або навіть є невелика перевага постпатентних продуктів. Є чимало компаній, які відносять себе до мультинаціональних, а по суті є генеричними.

– Якщо до вас звернеться невеликий фермер і попросить фунгіцид на 50 гектарів, з ним будуть розмовляти ваші працівники чи зразу за дрібнотою масштабів наженуть?

– З ним неодмінно зв’яжеться менеджер і з’ясує, що він вирощує, в яких умовах і навіщо йому цей препарат. Перед продажем і внесенням фермер отримає агрономічний супровід. На поля виїде представник агрономічної служби та визначить, які культури планують сіяти, який попередник, які проблеми – масив може бути один, а система захисту по полях зовсім різна. Ми домагаємося більшого врожаю з меншими затратами. З малими фермерами ми охоче працюємо, кожен може звернутися і на сайт LNZ Web та отримати вичерпну консультацію.

– Скільки у вас філій?

– У кожній області, а в декотрих – дві-три. Це не дешеве задоволення – утримання такої структури, але виправдане.

– А чи стежите ви за європейськими трендами по захисту та пестицидах? Там же час від часу забороняють певні групи препаратів, з міркувань боротьби за здоров’я людей, заборона неонікотиноїдів – турбота про бджіл…

– Ми тримаємо це в полі зору: там по заборонах є як речі правильні, так і речі економічно необґрунтовані… Неонікотиноїди – не нові препарати, тож якщо їх застосовувати за регламентом, ніякої загрози не несуть. А от безконтрольне використання будь-якого препарату наносить шкоду і людям, і бджолам, і територіям (наприклад, азотна група). Проте всі тренди ми уважно моніторимо. Точне землеробство, внесення дронами – все це в нашому арсеналі. Ми враховуємо, як світові тренди лягають на реалії України.

– Реалії України – рекордний урожай цього року, чи не так?

– Урожай більший, ніж торік, але дуже неоднорідний. Подекуди, бачимо, кукурудзи не зберуть зовсім: вона була на пісках і просто лягла, коли два тижні не було дощів. Дехто ж проґавив сіру гниль на соняшнику – вважали, він достигає, але не зорієнтувалися, що потемніння рухалося згори донизу, і ця хвороба за три дні поширювалася від вогнища на все поле. Тому вважаю, врожай буде нестабільним. Десь урожайність буде дуже високою, десь – нижчою, а десь її не буде зовсім…

– У вас великий колектив?

– В «Украгропротекті» близько 130 осіб, у ЛНЗ (дистриб’юторській компанії) – приблизно 150. З таким складом ми можемо доїжджати до фермера. У нас є групи по господарствах, є відділ органічного рослинництва, і наші клієнти, починаючи від філіального підрозділу, можуть корис­туватися сервісом усієї компанії: від директора до лабораторних досліджень. Загалом, я мрію, щоб аграрії розуміли системність бізнесу. Мрію створити платформу, на котрій будь-який фермер міг би зайти, ввести свої умови та обрати потрібне, починаючи від добрив, насіння і закінчуючи системами захисту й агрономічними послугами. Більшість господарств втрачає в ефективності до 20–30%, тому що не готують воду, хоча знають про важливість її якості.