2023
Посуха, пізні жнива, дорогі добрива та пальне — все це змушує фермерів відтягувати посівну озимої пшениці. Час висіву є ключовим фактором врожайності, так само як і обробіток ґрунту чи внесення добрив. Зі строками висіву повʼязана інтенсивність розвитку рослин восени та накопичення поживних речовин у листках та вузлах кущіння, їх загартовування перед зимівлею, стійкість до хвороб та шкідників.
Але цьогоріч не всім вдалось посіяти озимину в оптимальні строки, а в багатьох регіонах посівна продовжується досі. Тому сьогодні разом з менеджером з розвитку технологій в північно-східному регіоні LNZ Group Сергієм Уваровим розбираємось, якими є ідеальні терміни висіву пшениці та чи реально отримати врожай при пізніх посівах.
Фактори, які впливають на строки сівби
Озима пшениця має функцію самовідтворення, але вона може бути реалізована лише за оптимальних умов вегетації, які забезпечуються не тільки гідротермічним режимом, але й комплексом основних технологічних заходів при вирощуванні озимини, говорить фахівець. Але якщо технологія напряму залежить від людини, то зовнішні умови дуже змінні. І саме вони напряму впливають на строки сівби. Зокрема, є 4 основні фактори:
- Температурний режим. Він визначає особливості подальшого вегетаційного періоду озимих культур і їх рівень продуктивності. Для пшениці озимої оптимальними вважаються такі значення середньодобових температур за міжфазними періодами: сівба — сходи — 14 ± 2°C, сходи — кущіння — 15±2°C, кущіння — вихід у трубку — 9±2°C, вихід у трубку — колосіння — 16±2°C, колосіння — повна стиглість — 20 ± 2°C.
- Родючість ґрунту. На бідних ґрунтах необхідно сіяти раніше, на родючих пізніше, щоб рослини не встигли перерости. Оптимальні строки сівби на підживлених полях зміщуються на 10-15 днів порівняно з менш підживленим полем.
- Біологічні особливості сорту. Для пластичних сортів інтервал оптимальних строків сівби довший. Календарні строки сівби для сортів інтенсивного типу помітно змістились, порівняно з раніше вирощуваними сортами, на другу половину оптимальних строків.
- Вологість. У зоні недостатнього і нестійкого зволоження основний фактор для визначення строків сівби — це наявність вологи в ґрунті. За цих умов можна допускати сівбу за 3-5 днів до початку або після оптимальних строків, за умови, якщо є впевненість, що будуть отримані сходи. Необхідно також починати сівбу раніше оптимальних строків, якщо очікується ранньоосіннє похолодання. При відсутності вологи в ґрунті краще не сіяти, а дочекатись опадів. А якщо їх до закінчення допустимих строків не буде, то незасіяні площі краще залишити під сівбу ярих зернових культур.
Оптимальні строки сівби
Оптимальні строки сівби пшениці — це строки сівби, за яких сходи рослин не переходять до ІІІ-ІV етапів органогенезу до настання стійкого похолодання. При цьому рослини встигають до припинення осінньої вегетації досягти такого стану, щоб після відновлення весняної вегетації швидко почати процес диференціації конуса наростання і переходити до посиленого, синхронного формування зачаткового колосу, використовуючи на цих етапах органогенезу запаси зимово-весняної вологи в ґрунті.
Тобто при оптимальних строках сівби у пшениці формується вузол кущення, 3-4 пагони та розвинена коренева система. І в такому стані рослина має зайти в зиму. На це все пшениці потрібно орієнтовано 50-60 днів. Важливо, щоб при цьому середньодобова температура була на рівні 5ºС, а сума активних температур за період становила 560-580ºС.
Враховуючи вищенаведені фактори, науковці визначають оптимальні строки для кожної ґрунтово-кліматичної зони:
Втім, на думку практиків, оптимальні строки висіву змістились на початок жовтня.
«На сьогодні дуже складно точно сказати, які оптимальні строки сівби озимої пшениці, бо все залежить від того, коли ми зберемо попередник і як якісно підготуємо ґрунт до посіву. Також на строки будуть впливати ґрунтово-кліматичні умови вирощування. До того ж змінилася кількість культур в сівозміні, що привело до зменшення кількості кращих попередників для озимої пшениці. Тому, враховуючи всі вище наведені умови, на мою думку, оптимальні строки сівби озимої пшениці — це третя декада вересня – початок жовтня», — каже Сергій Уваров.
Що буде якщо посіяти пшеницю зарано?
Якщо висів провести зарано, то пшениця може перерости. При ранніх посівах рослина швидко розвиває вегетативну масу, сильно кущиться, інтенсивно використовує запасні речовини й стає менш морозо- та зимостійкою. Також така пшениця витрачає більше вологи й складніше переносить весняну та літню засухи. Крім того, ранні посіви більше пошкоджуються злаковими мухами (шведською, гессенською та ін.) цикадами, попелицею, які є збудниками вірусних захворювань. Ранні посіви більш забур’янені, можуть випрівати під сніговим покривом. Навесні, коли пшениця кущиться, бур’яни випереджають її в рості й затінюють, забираючи основну частину елементів живлення та вологи. Все це призводить до сповільнення росту, зрідження посівів і зменшення врожаю.
Щодо стійкості рослин пізніх строків сівби проти несприятливих умов зимівлі немає єдиної думки.
З одного боку, при пізніх строках сівби урожайність знижується через слабкий розвиток рослин в осінній період. Подовження періоду сівба-сходи (І-ІІ етапи органогенезу) негативно впливає на загальний розвиток і перезимівлю рослин. Тривалість цього періоду збільшується при сівбі в пізні строки. Кущіння зазвичай настає в середньому через 22-25 днів після появи сходів, коли на повноцінний розвиток потрібно до 2 місяців. Тобто пшениця не встигає восени розкущитися або має малу кількість стебел, листків. При цьому не утворюється вторинна коренева система. Тому така пшениця більш схильна до вимерзання, за зиму зріджується, а іноді — гине.
Пізні посіви втрачають головну перевагу озимих — вищу продуктивність, порівняно з ярими колосовими культурами. Сівба озимої пшениці у жовтні зазвичай приносить зменшення врожайності від 10-20% до 50-60%.
Натомість перевагою пізньої сівби є кращий контроль бур’янів, бо за тривалий допосівний період встигає зійти більше небажаних рослин, які знищують перед і під час сівби. В середньому культура під час осінньої вегетації отримує на 400ºС менше сумарного тепла. Відповідно, входження в зиму є ризикованішим, рослини слабші й можуть потребувати додаткового захисту від зовнішніх загроз — хвороб, шкідників й інших стресів.
Але є виняток з правил. Дослідження останніх років показали, що, при вирощуванні пшениці озимої за інтенсивною технологією з високими нормами внесення мінеральних добрив, найвища зимостійкість формується при оптимальних і допустимо пізніх строках сівби. Якщо раніше вважалося, що в осінній період вегетації повинно розвинутися не менше чотирьох пагонів, то з впровадженням інтенсивних технологій цей показник зменшився до двох. Згідно з вимогами деяких технологій рослини зимують взагалі нерозкущеними, а продуктивний стеблостій формується синхронним весняним кущінням.
«При пізньому посіві озимої пшениці головне отримати дружні сходи, щоб рослини увійшли в зиму в оптимальну фазу розвитку для кращої перезимівлі. Бувають випадки, коли рослина входить в зиму у фазі «шильця» або 2-3 листочків й такі посіви показують досить гарну врожайність», — пояснює представник LNZ Group.
Тому, він наголошує, що не тільки строки впливають на розкриття потенціалу посівів, а і низка інших факторів — попередник, обробіток ґрунту, живлення, погодні умови, система захисту від шкідливих організмів тощо.
«Рослини озимої пшениці можуть не сформувати нормально розвинену кореневу систему, що зазвичай призводить до зниження зимостійкості таких посівів. Але навіть в таких фазах є вірогідність нормальної перезимівлі. Важливо після відновлення весняної вегетації збільшити норму азотних добрив, щоб посіви добре кущилися та утворювали більшу кількість продуктивних пагонів», — зазначив Сергій Уваров.
Тому, якщо все ж вибору немає і пшеницю сіють пізно, то слід:
- збільшити норму висіву пшениці до 400-450 зерен/м2, щоб отримати потрібну густоту рослин навесні; важливо підтримати пізні посіви збалансованим живленням, тому варто внести добрива та стимулятори;
- сіяти в ґрунт без грудок на глибину 3-4 см;
- використовувати якісне протруєне насіння;
- навесні обовʼязкове підживлення азотом в суміші з фосфором, калієм та сіркою.
«На майбутнє, щоб уникнути пізніх посівів, необхідно визначитися з кращими попередниками під озиму пшеницю, які найшвидше будуть звільняти поле, щоб встигнути якісно обробити ґрунт. Тому треба ретельно підходити до вибору попередника. Найкраще — це ранньостиглі та середньостиглі гібриди соняшника, гібриди кукурудзи з ФАО 200 – 250, ранні сорти сої», — додав фахівець.
Яка ситуація з сівбою озимих цього року?
Станом на 30 жовтня українські аграрії засіяли 5,6 млн га озимих культур, з них 3,73 млн га (85,7% від прогнозованих площ) під пшеницею. Чотири регіони повністю завершили посівну під врожай 2024 р.
Торік на аналогічну дату аграрії засіяли 3,5 млн га озимої пшениці зернових, що склало 85% до прогнозу. Тобто темпи сівби приблизно такі ж, як і минулого року.
«Цей рік дуже відрізняється від минулого за погодними умовами. Восени 2022 р. було складно зібрати попередник озимої пшениці через дощову погоду, що тим самим відтягувало строки посіву і, відповідно, великі площі озимини сіялися в пізні строки. В цьому році ситуація протилежна — відсутність опадів. Багато хто через це зменшив площі озимої пшениці у своїй сівозміні, побоюючись закопувати гроші в суху землю. Проте, попри строки посіву, завжди є ризики отримати менший врожай, оскільки врожайність визначається не тільки строками, а й погодними умовами, які будуть складатися впродовж всього вегетаційного періоду», — пояснив Сергій Уваров.
Наразі проведене науковцями НААН обстеження посівів озимих зернових культур показало, що сходи отримано, незалежно від попередників, за всіх рекомендованих строків сівби. Так, за сівби у ранні (5-10 вересня) та оптимальні (15-25 вересня) строки, рослини пшениці озимої по чорному пару та після непарових попередників сформували 3 листки. За сівби у допустимо пізні й пізні строки (1-10 жовтня) рослини пшениці озимої, утворили сходи висотою 10-12 см та налічують 1-2 листки. Загальний стан посівів добрий та задовільний.
