2018
З чого складається поняття «якісний посівний матеріал»? Які етапи переробки має пройти кожне зернятко, щоб зберегти закладений селекціонерами потенціал і реалізувати його в посіві? Пропонуємо заглянути за лаштунки виробництва насіння кукурудзи, вирушивши з нами на екскурсію на Лебединський насіннєвий завод, який входить до агрохолдингу LNZ Group.
Вчора і сьогодні ЛНЗ
Якість посівного матеріалу — один із найважливіших факторів для успішного результату у вирощуванні сільгоспкультур. І це твердження не потребує пояснень. Навіть народна мудрість зі своїм «що посієш, те й пожнеш» — тому доказ.
Головна складова в цьому факторі, звичайно ж, — закладена селекціонерами генетика. Але належна підготовка і доопрацювання дають можливість зберегти в зерні потенціал майбутнього врожаю. З розширенням посівних площ під сортами/гібридами великих світових брендів підвищується і потреба у виробництві посівного матеріалу вищої якості. Одним із провідних підприємств в Україні, що надають такі послуги, є Лебединський насіннєвий завод. У розпал «кукурудзяного» сезону ми відвідали ЛНЗ, щоб долучитися до таїнства створення «основи» для врожаїв наступного року.
Насамперед ми зайшли до директора підприємства Анатолія Ткаченка. Він розповів нам трохи про історію заводу, який починав роботу 80 років тому як цукровий, потім займався виробництвом насіння цукрового буряка, а зараз це багатофункціональне підприємство з цілим комплексом виробництв.
Далі директор провів нам докладну екскурсію. Головною метою був завод з виробництва посівного матеріалу кукурудзи, але по дорозі ми зайшли подивитися і на роботу найсучаснішої фотосепараторної машини Bühler, на якій в цей час відбувалося калібрування насіння соняшнику. Як зізнався заступник директора з виробництва Валерій Булаєв, апарат недешевий, але вартує своїх грошей. Придбали його передусім для досягнення завдань, поставлених у контракті з компанією Syngenta.
Потужність машини — 3 т/год. насіння соняшнику, хоча обробляють на ній і інші культури. Система управління, якою оснащений фотосепаратор, дає змогу встановити найрізноманітніші параметри. Чутливість його досить висока. Наприклад, нам показали відходи, які вибиває машина, і ми навіть не відразу розпізнали серед білих голосім’янок і чорних некондиційних зернин невеликі чорні грудочки склероцій.
Далі нам показали нове складське приміщення площею 2 тис. м2. Склад уже діє, але, за словами Валерія Булаєва, роботу над ним продовжують, він вже оснащений теплоізоляцією, а ще додасться система кондиціонування. Таким чином, у приміщенні буде підтримуватися стабільно «прохолодна» температура, яка дасть змогу зберігати високу якість продукції в літню пору і не «замерзнути» в зимову.
Шлях гібрида: від поля — до зернятка
Далі оцінюємо безпосередньо завод з виробництва насіння кукурудзи. За словами представників підприємства, їхнє обладнання універсальне. На ньому можна успішно переробляти насіння будь-яких культур, але зараз у ЛНЗ довгостроковий контракт на виробництво посівного матеріалу кукурудзи гібридів DEKALB. Тому все «заточено» саме під цю культуру.
«Цього року для компанії Monsanto ми повинні виробити близько 150 тис. посівних одиниць кукурудзи для ринку України. Можу запевнити, що вся ця продукція буде найвищої якості», — стверджує Анатолій Ткаченко.
На момент нашого візиту сезон збирання закінчився, тому цех приймання качанів був порожній. Ми лише заглянули в нього, щоб згадати, як тут кипіла робота в кінці серпня, під час екскурсії учасників проекту LNZ Hub. Наші колеги побували на заході і привезли багато вражень, якими поділилися з читачами.
Зараз «час качанів» уже закінчився. Їх очистили, зерно висушили, і воно вже пройшло перевірку в лабораторії, очікуючи результати на складах. Тепер на заводі повним ходом йдуть наступні етапи виробництва, аж до фасування готової продукції. Весь технологічний ланцюжок нам описав Валерій Булаєв.
«Все починається, звичайно, з поля. У тому числі з наших ділянок гібридизації. Ми зібрали урожай, прийняли його, висушили, обмолотили і провели первинні дослідження. Зокрема, на генетику, на відповідність батьківським формам. До слова, для кожного гібрида, на вимогу компанії Monsanto, є свої нюанси в технології доопрацювання. Далі йде калібрування, також за узгодженою схемою. Наступний етап — дослідження на енергію схожості. Результатів аналізів зерно чекає на складах, упаковане в біг-беги. Потім знову перевозиться на завод, де проводиться вже протруювання і фасування в промарковані мішки», — розповів заступник директора.
І повів нас оглянути лабораторію, де в цей час відбувався відбір зразків для дослідження на схожість. Оцінивши, як швидко і вправно співробітниці проводять всі належні перевірки, рушили далі, безпосередньо в цех. А там життя вирувало. Привезене зі складу зерно засипали в бункери, з яких воно подавалося на калібрувальну машину. Ми «застрягли» і там, і там. Адже процес калібрування зерна з розподілом на різні фракції виглядає дуже-дуже видовищно.
Для кращого насіння — найкраще обладнання
Тим часом Анатолій Ткаченко розповів, що для обладнання заводу обирали кращих виробників. Об'їздили насіннєві заводи, побудовані в Україні, неодноразово відвідували закордонні спеціалізовані виставки. І для поставлених завдань вибрали найбільш оптимальні рішення. Цей спеціалізований завод з виробництва насіння кукурудзи оснащений найсучаснішим обладнанням таких марок, як PETKUS, A & K Development Company, Tecflam, IPE Steuerungstechnik, KAMAS Westrup, Simotek.
Зокрема, калібрувальна машина, за роботою якої ми так довго спостерігали, — виробництва одного зі світових лідерів галузі, компанії PETKUS. За словами директора, близько 60% обладнання заводу саме цієї марки. Загалом же калібрувальна лінія складається з набору машин різних відомих брендів, її продуктивність становить 140 т/добу.
Щоб трішки перепочити від шуму машин, зайшли до кімнати з «мозковим центром» заводу. Хоча обстановка в пункті управління найпростіша — стіл і комп'ютер. А більше і не треба — основні процеси автоматизовані, програма сама здійснює контроль за кожною ділянкою виробництва. Для оператора тут відведена роль спостерігача, головну роботу виконує «електронний мозок». Але, незважаючи на високу автоматизацію, виробництво без людських рук, звичайно, не обходиться. За словами директора, постійно на заводі з виробництва насіння кукурудзи працюють близько 100 осіб. У сезон — в 1,5 рази більше.
Упакований посівмат чекає весни
Йдемо далі. Як триває протруювання посівного матеріалу, ми, звичайно, не побачили — все відбувається всередині спеціальної машини також марки PETKUS. Зате спостерігали за упаковкою в мішки на автоматичному укладачі ARODO і за складуванням готової продукції.
Як розповів Валерій Булаєв, у день нашого візиту якраз фасували гібрид ДКС 3811. Запланували за зміну виробити 3 тис. посівних одиниць.
До речі, маркування самих мішків відбувається тут же, на спеціально обладнаній друкарській лінії. За словами Анатолія Ткаченка, брендовані мішки постачає сам замовник, у цьому разі компанія Monsanto. А вже назва гібрида, інформація про сертифікацію, примітки щодо протруйників, аби користувач знав, як безпечно поводитися з продуктом, і т. д. — все це наноситься безпосередньо на заводі.
Розфасований і покладений на піддони посівний матеріал на наших очах вирушив на новенький склад, де ми побували. Там у комфортних умовах насіння перечекає зиму, щоб навесні впасти в благодатну землю і зрости новим багатим урожаєм. Необхідний потенціал для цього їм дала генетика, а також належна обробка кожного зернятка, яку здійснили тут, на Лебединському насіннєвому заводі. Після побаченого під час екскурсії ми в цьому переконані.
