2021
Про перший рік роботи, труднощі та перемоги AgroPortal.ua розпитав у автора проєкту «Я фермер» Андрія Вєкова, який власне і фермерував на полях Черкаської області.
Коли ти починав проєкт «Я фермер», чи знав щось про агро?
Андрій Вєков: Абсолютно нічого не знав. Ви навіть не уявляєте собі, як мені було складно насамперед емоційно, адже до цього я займався спортивною журналістикою, писав про футбол. З часом я збагнув, що зовсім не розуміюся на аграрній темі, але назад шляху не було.
Перший сезон стартував у січні 2021 року, я весь час думав, як правильно все реалізувати, фільтрував порадників, і врешті-решт довелося самостійно розбиратися у багатьох питаннях. Я розумів, що треба бути готовим психологічно до наполегливих пошуків свого шляху і приймати рішення, навіть не маючи бази знань.
Я був готовий, але думав, що все буде набагато легше
В чому була найголовніша складність?
Андрій Вєков: Найскладнішим виявилося те, що мені доводилося розбиратися в аграрній тематиці й одночасно думати, як усе відзняти й показати так, щоб передати суть проєкту в максимально короткій формі. Сподіваюсь, мені це вдалось. Підтвердженням тому є 66 тисяч переглядів останнього відео.
Ти сказав, що не мав теоретичної, та й практичної бази. А яким має бути запас знань для того, щоб стати фермером?
Андрій Вєков: По-перше, важливо мати елементарні знання: що таке культиватор, сівалка, дискатор; як виглядає ця сільгосптехніка та операції, які вона виконує. Коли мені казали: «Треба двічі дисканути», я думав: «Що саме вони мають на увазі?»
Також треба знати черговість проведення основних польових робіт: наприклад, яка обробка ґрунту виконується перед посівом, в яку фазу вноситься хімія тощо. Не менш важливо усвідомлювати мету кожного процесу — тобто, щоб зрозуміти, що треба робити, треба розуміти, для чого це робиться.
Отже, до базових знань я би відніс: знання техніки, призначення кожного окремого обладнання та послідовність операцій, що проводяться на полі. Це головне, в чому я за цей рік розібрався.
Коли ти починав проєкт «Я фермер», ставив перед собою особисту мету?
Андрій Вєков: Так, мені було реально цікаво отримати всі ці знання. Я працюю в футбольному клубі «ЛНЗ», тому оточуючі все одно обговорюють аграрку. Мене дійсно цікавило, як це все працює, що таке гербіциди й фунгіциди. Тож головна моя мотивація — отримати нові знання на практиці. Які подальші плани, окрім того, що зможеш між матчами обговорювати норму внесення ЗЗР? Андрій Вєков: Для мене особисто важливо отримувати задоволення від самого процесу. А навчання в такому форматі, поряд із професіоналами — хіба це не захоплює?
Окрім знань, тобі ще й вдалося отримати прибуток на кукурудзі. Як ти вважаєш, що тобі допомогло?
Андрій Вєков: На соняшнику я особливо нічого не заробив, втім задоволений тим, що не отримав збитків. Мені пощастило насамперед із погодою, як і всім фермерам цього року На початку сезону я поставив собі мету — не втратити кошти, вийти хоча би в нуль. Адже безкоштовне отримання знань — це вже був для мене успіх.
Ти аналізував, що можна було зробити краще?
Андрій Вєков: Треба було внести ґрунтовий гербіцид, хоча мої «порадники» підказували, що без нього можна обійтися. По кукурудзі без нього дійсно можна було обійтися, оскільки страховий гербіцид добре впорався, а от по соняшнику виникла проблема. Тож, якщо було б можливо щось змінити, я вносив би ґрунтовий гербіцид на обидві культури, а ще б ставився більш ретельно до внесення післясходових гербіцидів.
Ти казав, що перші три місяці були найбільш складними. А вже в процесі роботи який період був найскладніший?
Андрій Вєков: Найскладнішим був посів, який я проводив 12 травня. Цей день я запам’ятав, адже все довелося робити вперше: організувати сівалку, підвезення добрив та мішків із насінням кукурудзи, завантажувати все це відрами в сівалку. Техніка була орендована, добрива довелося чекати, і навіть виник конфлікт через розбіжності у часі. Втім, все вдалося владнати, і тепер ситуація виглядає легковирішуваною, а в той момент здавалося, що справа зірветься, і я був дуже розлючений. Я навіть був готовий все покинути й поїхати додому в Черкаси. Чесно кажучи, наступного дня після сівби ми вітали друга з днем народження, і я дуже чекав цієї події, щоб просто забутися під час свята, зняти стрес і напруження.
І не будемо забувати про YouTube. Хто розуміє, як він влаштований, може уявити, як я боровся за кожен перегляд і підписку на канал у такій вузькій сфері. Протягом року весь час розбирався, що потрібно аудиторії, і що я можу їй дати.
А що тобі найлегше вдалося?
Андрій Вєков: Зараз здається, що все було легко, а тоді все виглядало, як величезні проблеми, яким немає кінця. Пам’ятаю, під час внесення гербіциду по кукурудзі збирався дощ: хмари були просто над нами, на соняшнику все змило дощем, пізніше він не спрацював… Напевно, нічого простого не було в цьому році, кожний процес мав свої складнощі.
Чи погодився би ти переїхати із Черкас у село займатись фермерством?
Андрій Вєков: Точно ні. Я міський житель, у дитинстві не їздив до бабусі в село, тож у мене немає ніяких асоціацій із ним, я абсолютно відсторонений від сільського життя.
Побачивши фермерство зсередини, чи порадив би ти комусь інвестувати в аграрний бізнес?
Андрій Вєков: Так, я би порадив робити це тим людям, у кого є земля та інший основний вид заробітку. Заробляти лише на землі я би не радив нікому через те, що багато ризиків, на які неможливо впливати. Бути заручником погодних умов — це означає бути готовим програвати, від цього вдвічі прикро Взяти землю в оренду також можна: головне, щоб вона була родюча та знаходилась у доступній місцевості.
Якщо підсумувати твій досвід участі у проєкті «Я фермер», то для тебе аграрна сфера —це більше удача або набір знань і досвіду?
Андрій Вєков: Звичайно, обидві складові важливі для успіху. Проте, на мою думку, погода сильніша за будь-який людський фактор. Мій приклад це довів: завдяки сприятливим погодним умовам я зібрав урожай кукурудзи 12 т/га, не маючи жодного досвіду.
Журналістика, футбол і агро — як воно все пов’язується?
Андрій Вєков: Я просто є точкою перетину всього цього.
Чи буде продовження відеопроєкту?
Андрій Вєков: Так, звичайно, ми вже готуємось до ґрунтообробки. Але зараз дощі, і ніяк не можна вийти в поле. Але до кінця року чекайте на нове відео. Для мене це ще новий досвід: оскільки я починав із посіву, тому так зване «коло» ще не замкнулося. Тож буде цікаво!
