2024
Всі знають і напевно вже не варто і загострювати увагу на тому, якої і в який спосіб бур’яни завдають шкоди у посівах сільськогосподарських культур та необхідності їх контролю. Проте часто можна зустрітись із ситуацією в тій чи іншій мірі забур’яненого поля, іноді аж до ˮстіканняˮ культури.
Зараз ми з вами не будемо розбирати причини такої ситуації у цих конкретних випадках, проте розглянемо вплив факторів від яких залежить ефективність та як правильно вибудувати стратегію контролю бур’янів на ваших полях.
На ступінь забур’яненості поля впливає ряд факторів: історія поля, попередник та строки його збирання, відповідно спосіб і строки проведення основного обробітку поля, інші технологічні операції, погодні та кліматичні умови (запаси вологи у ґрунті та опади, температура ґрунту, сума активних температур і динаміка її наростання), система гербіцидного захисту та ін.
На сам перед хочу вас розчарувати, що дива не буває і не існує якогось супер ефективного технологічного прийому, препарата чи діючих речовини, особливо селективних (страхових) гербіцидів, застосування якого чи яких вирішило б проблему забур’яненості поля одним застосуванням.
Найбільшої ефективності у контролі бур’янів можна досягти поєднуючи різні способи, до прикладу: технологічні операції з обробітку ґрунту та застосування гербіцидів, у єдину систему агротехнологічних прийомів, які будуть гармонійно доповнювати один одного.
Змоделюємо ситуацію. З осені зібрано попередник і на зяб проведено основний обробіток ґрунту. Такий підхід є найбільш оптимальним з багатьох точок зору, як накопичення вологи в осінньо-зимовий період, створення структури ґрунту та… боротьби з багаторічними бур’янами. По мірі того як сонце починає підніматись вище і вище у нас починає підвищуватись температура, починає ˮнакопичуватисьˮ сума активних температур, прогріватися і підсихати верхній шар ґрунту. У цей час ми проводимо закриття вологи. Крім мульчування верхнього шару ґрунту, його вирівнювання і т.д. ми, не завжди свідомі того, цією технологічною операцією знищуємо ранні ярі бур’яни, які в цей час починають проростати. Таким чином ми забираємо першу, так не наймасовішу, проте хвилю однорічних бур’янів.
По мірі того, як підвищується температура підходять строки посіву наших культур. Разом із цим починає проростати вже друга, найбільш чисельна хвиля бур’янів. У цей час ми проводимо передпосівний обробіток ґрунту, яким їх знищуємо. Одразу після посіву вносимо ОСНОВНІ (ґрунтові), саме так їх правильно називати, гербіциди, що забезпечує контроль всходів бур’янів на протязі від 2-3 тижнів до 3-5 тижнів, залежно від умов. В регіонах достатнього рівня зволоження часто аж до кінця вегетації культури. Таким чином поєднавши технологічний прийом передпосівного обробітку ґрунту із застосуванням основних гербіцидів ми забезпечили контроль не тільки найбільш масових хвиль ярих однорічних бур’янів, але і у найбільш чутливий період розвитку культури.
І на завершення, уже під час вегетації культури нам залишається лишень ˮпідчиститиˮ уже четверту, найменш чисельну хвилю за допомогою страхових (селективних) гербіцидів.
Такий системний підхід дозволить найбільш ефективно контролювати бур’яни у посівах культур. Проте, виходячи із різних мотивів, частіше економічних, у господарствах не проводять весь комплекс перерахованих вище агротехнічних заходів. В такому випадку у нас суттєво збільшується навантаження з контролю бур’янів у наступних за ˮпропущенимиˮ технологічних прийомах, головним чином на страхові гербіциди. І в цьому випадку є цілий ряд ризиків, можна сказати проблем:
- селективність діючих речовин – різна чутливість різних видів;
- погодні умови – часто посушливі з високими температурами, що сповільняє метаболізм і посилює захисні механізми бур’янів;
- наявність різних за фазою розвитку бур’янів; ü не відповідність фази розвитку культури регламенту застосування гербіцидів;
- відсутність гнучкості у часі внесення гербіцидів, запізнення і переростання; ü необхідність дво- і більше разового застосування.
До того ж такий посилений страховий захист стає уже не дешевим, часто не таким ефективним як планувалось спочатку.
Контроль бур’янів лише страховими гербіцидами, в чому складність і чому так багато проблем? Приклад: всім давно відома діюча речовина трибенурон-метил 750 г/кг, яку використовують для боротьби з дводольними бур’янами у посівах зернових культур і соняшника під технологію Експрес. Норма використання на зернових 20-25 г/га гербіциду, а на соняшнику аж до 50 г/га. В чому різниця, чому така потреба у збільшенні норми внесення гербіциду?
На ефективність роботи страхових гербіцидів чи їх діючих речовин впливає цілий ряд факторів. Розберемо основні з них, врахування яких дозволить вам досягти максимальної ефективності від вкладеної інвестиції.
Одним із головних факторів, що визначає ефективність страхових та норму їх внесення є фаза розвитку бур’янів. Для ефективної роботи, що призведе до їх загибелі концентрація діючої речовини має досягти певного летального рівня. По мірі того як насінина бур’яна починає проростати процеси росту і розвитку забезпечуються за рахунок розкладу запасних поживних речовин, тобто процесу дихання, відбувається гетеротрофний процес живлення.
По мірі того як з’являються над поверхнею ґрунту листочки розпочинається процес фотосинтезу, який ˮперехоплює ініціативуˮ у забезпеченні процесів життєдіяльності. Рослина поступово переходить на автотрофне живлення (самозабезпечення), яке в наступні періоди буде повністю забезпечувати рослину.
Таким чином ми маємо досить не тривалий період часу, фаз розвитку бур’янів, коли концентрація діючої речовини, в рекомендованих нормах, буде вищою за летальну і робота гербіциду буде ефективною. Для дводольних бур’янів – це період починаючи з появи першої пари листків і закінчуючи двома парами листків. У злакових – 2-3 листочки – початок кущення. У пізніші фази розвитку ми маємо щонайменше застосувати норми гербіцидів, як для багаторічних бур’янів, при тому це не завжди буде мати достатню ефективність. Внесення раніше, по сім’ядолі також може бути не достатньо ефективним, оскільки процеси життєдіяльності в більшій мірі забезпечуються автотрофним живленням і роль листків ще не така велика.
Не менш важливим є погодні умови не тільки на момент внесення, а й за певний проміжок часу до і після внесення. Під погодними умовами слід розуміти температурний режим, його добові перепади, забезпеченість вологою, вологість повітря, освітлення та інше. Це все впливає на процеси метаболізму та рух речовин в рослинах та на ступінь активації захисних механізмів (восковий наліт, опушення, кут нахилу листової пластинки), які можуть бути суттєвою перешкодою ефективній роботі гербіциду.
Ці знання набувають особливо важливого значення в умовах зміни клімату, головним чином підвищення температури і зменшення кількості опадів, які мають безпосередній вплив.
Як бачите в умовах зміни клімату буде зменшуватись ґрунтова дія, значно гірше будуть працювати системні діючі речовини, оскільки їх робота суттєво залежить від метаболізму та руху речовин у рослинах бур’янів. Тоді як контактні, навпаки – будуть більш ефективними, оскільки вони мало залежать від метаболізму та руху речовин у рослині. Все це взаємопов’язано.
Розглянемо на прикладі гербіцидів з діючими речовинами імазакокс + імазапір. Ці діючі речовини системні, мають як листову (орієнтовно 70%) так і ґрунтову дії (орієнтовно 30%). У рослини бур’янів потрапляють як через листок, так і через корінь, рух відбувається в обох напрямах по ксилемі і флоемі. На перший погляд краще і не придумаєш. В умовах останніх років (висока температура, нестача вологи) відбувається наступне: знижується або ж зовсім відсутня ґрунтова дія, тобто вже мінус 30% ефективності, через стресові умови сповільнений метаболізм та більш активовані захисні механізми втрачається і ефективність системної дії. Таким чином ми вцілому втрачаємо 50-70% ефективності даних продуктів, і вимушені шукати додаткові рішення. Тоді як спочатку весь акцент у контролі бур’янів робився на них, і теоретично, він був виправданим.
Отже, для ефективного контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур слід враховувати цілий ряд факторів ризику, стратегію контролю слід вибудовувати системно поєднуючи технологічні прийоми обробітку ґрунту та внесення гербіцидів.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group
