2022
Аграрії — на фініші підготовки до весняно-польових робіт. Новий сезон вже на старті додає запитань, на чому так як зекономити. Як правило, вибір падає на ЗЗР, але не завжди це правильне рішення.
Зокрема, що стосується протруйників, адже з ґрунтовими шкідниками польових культур боротися після посіву складно, а іноді і неможливо.
Якщо взяти кукурудзу, то ґрунтові шкідники впливають як на зниження польової схожості насіння, зрідження посівів, так і в цілому на недобір урожаю.
Найчастіше кукурудзі в полі дошкуляють личинки багатоніжки (Myriapoda), дротяники (Elateridae), травневий жук (Phyllophaga), західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgiferavirgifera) тощо.
Точно передбачити масовість поширення шкідників на полі неможливо. Проте для уникнення масових пошкоджень сходів кукурудзи ґрунтовими шкідниками слід прогнозувати їх появу та приймати превентивні міри, якщо це необхідно.
AgroPortal.ua, основуючись на досвіді аграрної компанії LNZ Group, підготував необхідні замітки для агрономів, які допоможуть ефективно боротися з ґрунтовими шкідниками на кукурудзі.
Замітка 1. Багатоніжка (Myriapoda)
На полях, багатих пожнивними рештками під покровом, навесні досить часто можна спостерігати представників надкласу Багатоніжки (Myriapoda). В більшості — це хижаки, вони годуються безхребетними тваринами, в їхньому раціоні дрібні рачки, комахи і їхні личинки, нематоди та круглі черв'яки, проте і тут є виключення — ківсяки.
Ківсяки — шкідники, що ведуть прихований спосіб життя у вологому субстраті: листковому опаді, під корою дерев, у ґрунті. Найкраще вони полюбляють важкі за гранулометричним складом ґрунти, багаті на органіку. Поряд із дощовими черв’яками ківсяки переробляють пожнивні рештки, збагачуючи ґрунт гумусом. Наявність значної кількості пожнивних решток та достатня кількість вологи в післязимовий період, є передумовою збільшення чисельності популяції особин, яка інколи може сягати до 5 млн шт./га.
За умови посушливої погоди, навесні, для задоволення своїх потреб у воді, комахи переміщуються у нижні шарі ґрунту, де можуть пошкоджувати молоді проростки сходів рослин кукурудзи, що стають для них єдиним джерелом вологи. На кукурудзі, залежно від року, ківсяки завдають шкоди як молодим рослинам, так і висіяному насінню до моменту його проростання. Зниження густоти в посівах інколи сягає 40-50%.
Замітка 2. Личинки жука-ковалика
Це — дротяники, поширені в усіх ґрунтово-кліматичних умовах України. Дорослі комахи, масовий літ яких спостерігається в травні-червні, особливої шкоди не справляють, проте личинки жука, яким для проходження повного циклу розвитку необхідно від 3 до 5 років, належать до найбільш злісних ґрунтових шкідників польових, тепличних та інших культур. Личинки (дротяники) найбільше полюбляють проросле насіння злаків та кореневища пирію, тому самки відкладають яйця в ґрунт у місцях, де зосереджені ці рослини.
Відродження шкідника в Лісостеповій зоні відбувається наприкінці травня — на початку червня. Маючи змішаний тип живлення, дротяники знищують висіяне насіння, пошкоджують кореневу систему рослин, поїдають лялечки та живі личинки як шкідливих, так і корисних комах.
Дотримання сівозміни, лущення стерні, висів проміжних культур із включенням хрестоцвітих та зяблева оранка значною мірою зменшують популяцію шкідника, проте якщо перед сівбою на 1 м поля зустрічається три і більше особин дротяника, без інсектицидного захисту не обійтися.
Замітка 3. Травневий хрущ (Scarabaeidae)
Він належать до роду Твердокрилих. Хрущі поділяють на три основні види але «філософія життя» в них дуже схожа. Попри приємні асоціації весняного гулу хрущів із теплими весняними ночами, негативну увагу привертають до себе личинки цих комах. Цикл від яйця до імаго в травневих хрущів проходить чотири роки. Першого літа відроджена з яйця личинка живиться перегноєм і дрібними корінцями трав. На другому-третьому роках личинка проявляє найбільшу шкодочинність, під’їдаючи корені рослинності. І лише на четвертому — заляльковується та перетворюється на жука.
Дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами, фітомеліорація та обробіток ґрунту на глибину 20-27 см значною мірою спроможні зменшити популяцію хруща, проте для повного розуміння ситуації бажано постійно проводити польовий контроль за чисельністю шкідника.
Контроль шкідника проводиться шляхом ґрунтових розкопок у першій половині літа та у серпні, проводячи в середньому 20 проб/га площею 50х50 см на глибину орного шару або 30 см. Порогом шкодочинності хрущів є одна виявлена личинка на 0,5–1 м. У разі виявлення шкідника сівбу кукурудзи бажано проводити протруєним насінням.
Замітка 4. Західний кукурудзяний жук (Diabrotica Virgifera)
Аграрії все частіше спостерігають на своїх кукурудзяних полях бліді, жовтувато-чорні жуки завдовжки 5-6 мм. Шкідник походженням із США, сьогодні внесений до «Переліку регульованих шкідливих організмів» в Україні, завдяки реалізації механізмів пристосування набуває поширення в різних ґрунтово-кліматичних умовах України.
Diabrotica virgifera впродовж року розвивається в одному поколінні. Зимують яйця в стані діапаузи в орному шарі ґрунту, переважно на полях, де культивувалась кукурудза. Такі яйця можуть витримувати нетривалі зниження температур до -10⁰С, а при затяжному зниженні близько 50% від загальної кількості гине. Достатня вологість ґрунту, вкритого рослинними рештками і снігом взимку, забезпечує перезимівлю 60-80% яєць. Відновлення ембріонального розвитку шкідника відбувається, коли ґрунт прогріється до +12⁰С і більше, зазвичай цей строк співпадає з посівом кукурудзи.
Особливу небезпеку в посівах створюють личинки, які є облігатними монофагами і живляться лише коренями кукурудзи. Личинки перших віків спочатку об’їдають кореневі волоски, потім тонкі корінці, а згодом — великі та стрижневі, водночас заносячи збудників кореневих гнилей. У результаті пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, в’януть, а молоді нерідко зовсім гинуть. Ослаблені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко вилягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При цьому стає повністю або частково неможливим механізоване збирання врожаю. За живлення жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність.
Найбільшу шкодочинність західного кукурудзяного жука спостерігають на тих полях, де відсутня сівозміна: за постійного вирощування кукурудзи щільність популяції цього шкідника істотно зростає. Тому сівозміна, що включає зернові, багаторічні трави, конюшину, люцерну тощо, є ефективним агротехнічним заходом проти західного кукурудзяного жука.
Для контролю личинок західного кукурудзяного жука, ЕПШ личинок якого становить 2 екз./рослину, ефективними є застосування ґрунтових інсектицидів які можуть бути застосовані до висіву, під час висівання або у період вегетації.
У Західному регіоні України, де популяція західного кукурудзяного жука набуває загрозливого характеру, аграрії обробку насіння доповнюють внесенням інсектицидів разом із рідкими стартовими добривами під час сівби культури. Така практика, через свою зручність у роботі, є досить популярною серед фермерів США. Внесення інсектицидів із добривами дозволяє контролювати личинки діабротики в ґрунті і, як наслідок, досягається значне зменшення ступеня ушкодження кореневої системи кукурудзи.
При підготовці насіння кукурудзи до реалізації, за бажанням партнерів, LNZ Group проводить його протруювання на власному заводі. Якісний хімічний захист насіння від бренду DEFENDA попереджає пошкодження висіяного насіння та сходів кукурудзи комплексом ґрунтових шкідників і надійно захищає проростки від поширення хвороб.
А відтак, аграрії вже з весни забезпечують надійний захист майбутнього врожаю.
Джерело: agroportal.ua
