2021
Як обрати схему захисту культур залежно від рівня інтенсивності застосовуваних у господарстві технологій?
Окремий блок експериментів на усіх трьох культурах (пшениці, кукурудзі, соняшнику) було присвячено випробуванню схем захисту та живлення під технології різної інтенсивності.
«Технологія вирощування озимої пшениці цьогоріч була представлена 4 варіаціями (мінімальна, середня, оптимальна та максимальна), що відповідно і потребувало різних підходів до системи захисту, зокрема і фунгіцидного від DEFENDA. Також варто відзначити, що фон живлення відрізнявся нормами внесення КАСу-32. Так, на ділянці з мінімальним варіантом було внесено одноразово 150 кг/га по мерзлоталому ґрунту, на середньому — 200 кг/га. На третій ділянці це добриво вносили двічі у нормі 250 кг/га та 100 кг/га відповідно, на четвертій здійснили двократне внесення КАС-32 у нормах 250 кг/га та 150 кг/га», — зазначив Сергій Вовк, менеджер із розвитку агротехнологій LNZ Hub.
І ділянка (мінімальна):
1-ше внесення: гербіциди Альфа Супер — 0,15 л/га та Шериф — 0,025 кг/га
2-ге внесення: фунгіциди Пегас — 1,0 л/га та Меценат — 0,5 л/га
3-тє внесення: інсектицид Циркуль — 0,15 л/га
4-те внесення: гербіцид Альфа Супер — 0,15 л/га, фунгіцид Дот — 0,5 л/га.
Отримана врожайність: 6,31 т/га.
ІІ ділянка (середня):
1-ше внесення: гербіциди Альфа Супер — 0,15 л/га, Примус — 0,5 л/га, та фунгіцид Сальто
2-ге внесення: інсектицид Циркуль — 0,15 л/га, фунгіцид Дот — 0,5 л/га.
3-тє внесення: гербіцид Альфа Супер — 0,15 л/га, фунгіцид Талер — 0,8 л/га.
Урожайність: 6,58 т/га.
ІІІ ділянка (оптимальна):
1-ше внесення: гербіцид Аксакал — 0,03 кг/га, прилипач Мачо — 0,2 л/га, гербіциди Альфа Супер — 0,15 л/га та Шериф — 0,025 кг/га.
2-ге внесення: фунгіциди Абсолют — 0,5 л/га та Парацельс — 0,5 л/га.
3-тє внесення: інсектицид Престо — 0,4 л/га, фунгіциди Старк — 0,75 л/га та Дот — 0,5 л/га.
4-те внесення: гербіцид Альфа Супер — 0,15 л/га, фунгіциди Талер — 0,8 л/га та Камзол — 0,2 л/га.
Урожайність: 6,82 т/га.
ІV ділянка (максимальна):
1-ше внесення: гербіцид Альфа Супер — 0,15 л/га, фунгіциди Парацельс — 0,5 л/га та Абсолют — 0,5 л/га.
2-ге внесення: гербіцид Аксакал — 0,03 кг/га, прилипач Мачо — 0,2 л/га, гербіциди Альфа Супер — 0,15 л/га та Шериф — 0,025 кг/га.
3-тє внесення: фунгіциди Старк — 0,75 л/га та Дот — 0,5 л/га.
4-те внесення: інсектицид Престо — 0,4 л/га та фунгіцид Меценат — 0,5 л/га.
5-те внесення: інсектицид Престо — 0,4 л/га, фунгіциди Талер — 0,8 л/га та Камзол — 0,2 л/га.
Урожайність: 7,27 т/га.
Так само були розподілені на рівні інтенсивності технологій і випробувальні ділянки кукурудзи.
Наприклад, випробовували технології гербіцидного захисту DEFENDA на кукурудзі. А саме вивчали економічну та біологічну ефективність ґрунтових і страхових гербіцидів та як впливають різні схеми на формування потенціалу продуктивності культури.
Закладено обуло 5 експериментів — 2 ґрунтові схеми, 2 страхові та комбінована.
Ґрунтова схема №1 складалась із гербіцидів Сора-Нет 2,0 л/га та Айдахо 1,5 л/га. У №2 входили вже 2 препарати: ДаблТрай 1,6 л/га, Айдахо 1,0 л/га і Сумаро 0,3 л/га. Таким чином гербіцидна дія охопила ширший перелік бур’янів.
Суто страхова схема полягала в обробці посівів у фазах від 3-5 до 5-8 листків: перший варіант складався з Сумаро 0,25 л/га та Муссон 1,25 л/га, а другий — із того ж Муссон 1,25 л/га, але вже з Примус 0,5 л/га.
Але фахівці LNZ Group все-таки радили звернути увагу і на комбіновану схему, яка дещо більш затратна, але й більш ефективна і дає вищі гарантії щодо позбавлення кукурудзи від бур’янів-конкурентів. Зокрема, продемонстровану на 5-й ділянці: ґрунтове внесення Сора-Нет 2,0 л/га та Айдахо 1,5 л/га, а потім у згаданих вже фазах страхове внесення Сумаро 0,25 л/га і Муссон 1,25 л/га.
Загалом на всіх ділянках поле було чистим, але остаточні підсумки — по урожайності та економічні показники — вже будуть підбити після жнив.
Блок із фунгіцидним захистом DEFENDA на кукурудзі покликаний визначити економічну ефективність застосування фунгіцидного захисту культури в різні фази розвитку.
По першій схемі у фазу витягування стебла застосовували Дот (0,5 л/га) та Старк (0,75 л/га). За другою схемою застосували ці самі фунгіциди, але дещо раніше — у фазу 8-10 листків.
Як зауважив Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій у Східному регіоні LNZ Group, необхідність фунгіцидного захисту на кукурудзі досліджується і висновки робитимуть уже за результатами сезону.
Для соняшнику також розподілили експерименти за рівнем інтенсивності технологій. Крім того, окремі дослідження проводили залежно від технологічних систем, до яких належать гібриди — як по Clearfield, так і Експрес.
«Окрім гербіцидного захисту, ми хочемо на експериментах з фунгіцидним показати, що цей елемент технології дуже важливий на цій культурі. Навіть у південних регіонах, де багато хто вважає, що хвороби за їхніх умов не становлять великої загрози. Особливо це показав нинішній сезон, коли було достатньо вологи, подекуди дощі заливали посіви, тож місцевим аграріям варто брати приклад із колег центрального регіону, де фунгіцидний захист культури стає нормою. більше того — ефективним може бути 2-разове внесення. Власне, з такою метою ми й закладали ці експерименти з продуктами бренду DEFENDA», — каже Олександр Котигора, менеджер з розвитку агротехнологій в Південному регіоні LNZ Group.
Зацікавлення учасників викликали й ділянки з випробуванням різних систем живлення: економ, стандарт і преміум. Крім того окремі досліди були «присвячені» впливу певних мікродобрив — у порівнянні зі схемами без внесення цих продуктів.
«Наприклад, будемо порівнювати результати по ділянках, де вносили повну схему добрив (NPK, КАС, бор) плюс DEFENDA Макро. Хочемо побачити, яку прибавку дасть це мікродобриво і який у підсумку вийде загальний результат», — пояснив Сергій Корнюшенко.
Загалом спектр випробувань досить широкий. Не завжди різниця між посівами на експериментальних ділянках чітко видно на цьому етапі. Можливо, хіба що досвідчене око професіонала в разі прискіпливого огляду і порівняння рослин може помітити відмінності. Чи у випадку, де випробовували необхідність внесення основних добрив під соняшник — там на око було видно, що не непідживленому з осені ґрунті рослини виглядають дещо гірше.
Але усі результати та висновки по кожній ділянці буде проаналізовано і кожен, хто бажає, зможе дізнатися про них у представників LNZ Group.
Але це ще не все, далі відвідувачам презентували ділянки, на яких показано, за словами Сергія Корнюшенка, технологічні огріхи чи, точніше — «посівні» технологічні рекомендації.
Як системи обробітку ґрунту та якість сівби впливають на кінцевий результат?
В цьому блоці ділянки розподілені за різною глибиною посіву та способами обробітку ґрунту. Зокрема, кукурудзу сіяли на глибину 4 см та 8 см.
«Там, де сівбу проводили на 8 см, сходи зійшли на 2 дні пізніше. Здається, що це небагато. Але за наявності вологи та оптимальних умов, то різниця вагома», — зауважив Сергій Корнюшенко.
Фахівець продемонстрував це на двох вирваних рослинах. У тієї, що була посіяна на меншу глибину, коріння було більш потужне, навіть повітряне коріння краще розвинене, а бокове коріння — сильніше. Тобі як у рослини, посіяної на глибину 8 см, коріння більш «кволе». Тому пан Сергій наголосив, що сіяти на глибші рівні доцільно тоді, коли вологи не вистачає. У разі таких умов, як у поточному році, краще насіння не заглиблювати.
Ще один аспект — рівномірний посів.
«Ми спеціально розлаштували сівалку, щоб вона нерівномірно розкладала насіння в рядку, тобто з «двійниками-трійниками» чи пропусками. Мали на меті показати, що налагодження сівалки це дуже важливий елемент сівби, який забезпечує до 70 % реалізації потенціалу. Й агроном завжди має пильно контролювати процес, не лінуватися розкопувати рядки, щоб подивитись, як сівалка розкладає насіння. Бо розкладка впливає на ріст і розвиток рослини і формування потім самого початка. Результат покаже бункер, але й зараз видно, де були огріхи при сівбі — бачимо там і різну товщину стебла, і різні за розміром та товщиною качани», — прокоментував Сергій Вовк.
Як по кукурудзі, так і по соняшнику, заклали досліди з обробітку ґрунту. У 3 варіантах: дискування, оранка і глибоке рихлення на 40 см.
«Цьогоріч на експериментах з обробітку ґрунту ми відбирали зразки продуктивної вологи. Загалом різниця на різних ділянках виявилась не дуже великою — за рахунок того, що зима була сніжною. Хоч все-таки невеликі відмінності були. Найменша кількість запасу продуктивної вологи виявилась на ділянці, де проводили дискування, — 230 мм, на оранці було 240 мм, а на глибокому рихленні — 250 мм. Тож ми будемо аналізувати, який обробіток ґрунту найбільше сприяє збереженню вологи, з урахуванням також і цих показників». — зауважив експерт.
Які відхилення від рекомендацій можна допускати, які не варто, і що станеться — що показали краш-тести?
Блок краш-тестів на LNZ Hub закладено вже вдруге. Переважно вони ґрунтуються на внесенні ЗЗР у значно більших за рекомендовані нормах (подвійні й вище) та на внесенні у не рекомендовані фази розвитку рослин.
Наприклад, на одній із ділянок ґрунтові гербіциди Сора-Нет та Айдахо внесли у значно вищих нормах. Перший (д.р. пропізахлор) — 4,0 л/га (рекомендовані максимум 2,0-3,0); другий (д.р. тербутилазин) — 3,0 л/га (рекомендовані — максимум 1,5-2,5 л/га). Як зауважив Сергій Корнюшенко, на момент огляду кукурудза на цій ділянці виглядала не так уже й погано. Але відновилась вона завдяки достатній кількості опадів, що випали за період вегетації. Бо на початкових сходах рослини тут були покручені й пригнічені. Тобто бажано все-таки таких помилок не допускати, а вони можливі на «перекриттях», коли обприскувач несправний чи рухається за «неакуратною» траєкторією.
Натомість інший випадок — внесення схеми ДаблТрай (1,6 л/га) + Айдахо (1,0 л/га) + Сумаро (0,3 л/га) у дещо пізні терміни, а саме по фазі розвитку культурної рослини 3 листки — особливої шкоди кукурудзі не завдало і навіть мало загалом достатній вплив на бур’яни.
«Наприклад, через несприятливі умови ви не встигли внести цю схему як ґрунтову. Почалися опади і бур’яни проросли, закривши ґрунт. Тоді ця схема буде працювати як страхова. Але наголошую, що фаза кукурудзи має бути максимум 2-3 листка», — пояснює Олександр Котигора.
За таким самим принципом закладали і краш-тести на соняшнику. Завищені дози препаратів зазвичай можна було визначити за меншим розміром кошиків, менш налитим зерном, деякі рослини були зігнуті. Як ці проблеми позначаться на врожаї, — покаже бункер.
Що робив на демо-ділянках агрокоптер?
Цьогорічні погодні умови, а саме дощі, які пройшли в той період, коли потрібно було вносити страхові гербіциди, не давали змоги вчасно вийти в поле обприскувачам. Тут якраз стала у пригоді співпраця з компанією QUADRO.UA. Таким чином 8 червня на ділянки соняшнику було внесено за страховою схемою препарати за допомогою сільськогосподарського мультикоптера DJI AGRAS T20. «Наземним обприскувачем змогли зайти в поле уже через 3-4 дні. так вийшов іще один експеримент — порівняння двох способів внесення», — зазначив Вадим Остапенко, консультант компанії QUADRO.UA.
За його словами, друге фунгіцидне внесення на всіх ділянках, за різними схемами, повністю було проведено коптером. Тут уже БПЛА пригодився тому, що рослини були занадто високими і обприскувачам не вистачало кліренсу, щоб заходити у поле.
«Крім того, внесення дроном дає значну економію води під час обприскування. Якщо за наземного способу на гектар іде 200 л робочого розчину, то за «повітряного» ми витрачали під час гербіцидної обробки 15 л/га, а під час фунгіцидної — 10 л/га. До того ж форсунки на дроні (їх 16 штук) мають отвір 0,1 і утворюють дрібну краплю, що підвищує ефективність обробки», — пояснив пан Вадим.
Таким чином вийшов іще один експеримент — порівняння якості та ефективності внесення пестицидів повітряним та наземним способом.
Які враження отримали гості LNZ Hub 4.0?
Як зазначив Леонід Чорний, менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону LNZ Group, зараз у кожному регіоні умови можуть значно відрізнятися. Але на LNZ Hub приїхали аграрії з усієї України.
Наприклад, Вінниччина, як і Черкащина, розташовані у Центрі, тож тим, хто приїхав із Вінницької області, було цікаво побачити, як показують тут себе гібриди кукурудзи UNIVERSEED чи соняшнику Strube. Особливо, якщо вони й самі сіють ці гібриди. Так само багато учасників застосовують схеми захисту, рекомендовані фахівцями LNZ. Й вони отримали підтвердження, що препарати спрацьовують у різних умовах, тож можна бути впевненим у їх застосуванні в такі несхожі щорічні сезони.
Тарас Заїка, керівник і агроном ФГ «ТОП-Агро» (Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н), на LNZ Hub приїхав уперше. Взагалі й саме його господарство ще молоде — йому лише 3 роки. Наразі обробляють 150 га.
«Приїхали сюди передусім, щоб подивитися на гібриди кукурудзи. Побаченим дуже задоволені. Потужна кукурудза, великі качани. Звісно, пізніше дізнаємося про результат, але загалом уже визначились, що будемо брати на наступний рік. А саме EXPM015 (ФАО 260) і ДКС 315 (ФАО 350). Це низькорослі гібриди, якраз такі, як мені подобаються. Люблю заїжджати в посіви якомога пізніше, тож саме таку кукурудзу й вибираю. Також ми на всіх своїх культурах використовуємо добрива та засоби захисту від DEFENDA, ними задоволені, але завжди цікаво подивитись, як вони працюють і в інших умовах. Дуже зацікавили краш-тести. Бо, зізнаюся, нерідко маємо проблеми з «перекриттям» під час обробки посівів. Тож важливо було не лише побачити наслідки, а й дізнатись про можливість мінімізації проблем», — поділився Тарас Заїка.
З Олександрійського району, що на Кіровоградщині, завітав на LNZ Hub Віктор Бетлей, як сам представився: в господарстві він інженер і бухгалтер, і тракторист, і механік, і касир, і, звісно, директор. Власне, пан Віктор — керівник ФОП «Бетлей».
На своїх 200 га сіють пшеницю, кукурудзу, соняшник, горох. Господарство вже має досвід вирощування декількох із представлених гібридів бренду UNIVERSEED, а також і гібридів соняшнику Strube. Тож приїхали подивитись і порівняти, а також поспілкуватися з регіональним менеджером LNZ, отримати професійну консультацію.
«У зоні, в якій ми господарюємо, дедалі важче займатись сільським господарством. Клімат змінюється, і так скоро Кіровоградщина вже перейде у зону степу. Маємо підлаштовуватись, шукаємо відповідні технології. Те, що побачили на LNZ Hub, дуже сподобалось. Кукурудза дуже гарна. Розуміємо, що умови на Черкащині трохи кращі, ніж у нас, в плані вологи. Особливо якщо порівнювати з минулим роком, коли у нас усе вигоріло. Зате тут видно потенціал гібридів, які вже сіємо чи плануємо сіяти. Наприклад, наші посіви гібриду соняшнику Фаусто, може, не такі гарні, як тут. Але як для нашої зони ми цього року ним задоволені. Не хочеться наврочити (ще ж не кінець сезону), але очікуємо по цьому гібриду непоганий результат», — каже Віктор Володимирович.
Одноосібник Едуард Сабанін з Полтавської області приїхав на LNZ Hub разом із сином Станіславом. Обробляють разом трохи більше 100 га. Вирощують пшеницю, соняшник, кукурудзу. Основну частину насіння та засобів захисту закуповують через LNZ Web. (До слова, пан Едуард став учасником розіграшу призів серед покупців, які здійснили закупівлю на понад 50 тис. грн. Правда, цього разу не пощастило на виграш, але аграрій співпрацює з компанією не задля участі в розіграшах, а тому, що це зручно й вигідно).
«Нинішній сезон у нас на Полтавщині в Кременчуцькому районі видався важким — посуха. Коли приїхали побачили посіви на демонстраційних ділянках, то щиро позаздрили. Я б тут жив)) Кукурудза просто чудова. У нас, до речі, теж є випробувальні ділянки з гібридами UNIVERSEED. Поки непогано виглядають, як для нинішніх умов. Побачимо, що бункер покаже, і вже підберемо на наступний рік у товарні посіви. Також і соняшники від Strube на випробування посіяли 4 гібриди: Фабуло, Целсо, Меро й Орфео. Десь соток по 20 кожного. Але і на наших ділянках, і як я тут побачив, усі відповідають заявленим характеристикам. А Фабуло мені найбільше до душі припав. Вирізнявся від самих сходів, і зараз якраз фаза цвітіння й наливу — то дуже гарний. І хвороб жодних не має. звісно, при двічі проводили фунгіцидну обробку, але з нашим обладнанням ми можемо максимум на стадії 11-12 листків проводити обприскування. Але цього вистачило, гібрид, як видно, досить стійкий до хвороб. А загалом тут на LNZ Hub є на що подивитись. Не шкодуємо, що подолали шлях у 250 км. Дуже корисна поїздка», — зізнався пан Едуард.
Також із Полтавщини, але вже з Пирятинського району, завітав на Черкащину Роман Мерзін. В його ТОВ «Заудайське» вирощують кукурудзу, пшеницю, соняшник, сою, ячмінь. Працюють 4-й рік, відтоді ж почали співробітничати з LNZ.
«Ми, як то кажуть, — самоучки. Ще не все знаємо й уміємо. А фахівцям з LNZ із будь-яким запитанням можна подзвонити, проконсультуватись — все розкажуть, допоможуть. Та й узагалі, незважаючи на те, що господарство невелике, нас не забувають — приїжджають, аналізують помилки, підказують, як їх виправити. LNZ забезпечує нам весь цикл виробництва (крім хіба що солярки і техніки). Зокрема, сіємо гібриди UNIVRSEED. Навчені досвідом із буревієм, який пару років тому повалив нам кукурудзу, що не могли зібрати, тепер беремо EXPB003. Він і стійкий до вилягання, і загалом продуктивний. Також подобається нам гібрид ЕХРМ015, він стійкий до посухи. Тут, на хабі ще дещо собі придивились, але вже вирішуватимемо разом з регіональним представником LNZ щодо закупівлі на наступний сезон трохи пізніше — коли будуть відомі результати по демо-ділянках», — зазначив пан Роман.
Отже, перша «хвиля» відвідувачів цьогорічного LNZ Hub 4.0 залишилася задоволеною. Тим паче, що найбільш активні учасники, що задавали цікаві запитання та висловлювали власні думки, отримали на завершення подарунки від компанії. Тепер усі з нетерпінням чекають на підсумки, які будуть підбиті після збирання врожаїв. Але ще є час і решті охочих відвідати LNZ Hub на Черкащині — тут є на що подивитись і взяти на замітку для реалізації на своїх полях.
Джерело: SuperAgronom.com
