2023
Latifundist.com: Яку врожайність цього року показали основні культури в підприємствах холдингу?
Роман Франчук: Показники різняться по областях. Наприклад, якщо на Черкащині у Шполянському районі врожайність пшениці склала 6-6,5 т/га, то у Сумській області — 5-5,5 т/га. Соняшник — 3-3,2 т/га і 2 т/га відповідно. По сої — на Черкащині 2,8 т/га, а на Сумщині 3,1 т/га. А от кукурудза в обох регіонах демонструє стабільність — близько 10 т/га.
Latifundist.com: Яка культура показала найбільшу рентабельність? Соя?
Роман Франчук: Говорити про рентабельність зарано, оскільки багато продукції ми ще не продали. Загалом собівартість по всіх культурах виросла через збільшення вартості паливно-мастильних матеріалів і падіння закупівельних цін на зернові та олійні. Але зараз дійсно бачимо відносно непогану ціну на сою. До речі, на наступний рік ми вирішили зосередитися саме на вирощування сої в сегменті олійних культур, оскільки насичувати сівозміну соняшником нам не цікаво. Тож площі під соняшником трохи зменшимо на користь сої.
Latifundist.com: Що з площами під кукурудзу?
Роман Франчук: Все стабільно (сміється — прим. ред.). В середньому під кукурудзою у нас близько 50% від загального банку землі. На наступний рік зменшувати площі не плануємо.
Latifundist.com: Перед осінньою посівною було багато розмов, що аграрії будуть зменшувати площі під озимою пшеницею. Станом на кінець листопада посіяно більше 4 млн га. Поки не дотягуємо до минулорічного показника 6,5 млн га. Яка ситуація в LNZ Group з озимими?
Роман Франчук: Від озимих не відмовляємося. Минулого року навіть збільшили площі під озимою пшеницею на 15% у порівнянні з попереднім роком. Цього року перша половина осені була сухою, що дещо ускладнило проведення польових робіт. Тому у Шполянському кластері посіяли всього 4 тис. га (6 тис. га у 2022 році). Також посіяли 3 тис. га озимого ріпаку.
Latifundist.com: Цікаво, як ви враховуєте зміни в попиті на продукцію при плануванні посівних площ?
Роман Франчук: Щодо основних культур, то попит присутній. Тут питання більше в ціні, яку неможливо передбачити. Це зараз ціни на соняшник, сою та пшеницю більш-менш почали укріплюватися. А до цього були вкрай низькі. Звісно, що ці коливання цін суттєво впливають на роботу компанії: ми не можемо дозволити собі все те, що могли раніше.
Тому що зробили ми, щоб якось диверсифікувати себе і оптимізувати свої витрати? Збільшили об’єми вирощування овочевих та ягідних культур. В цьому році вирощували капусту, солодкий перець, кавуни, гарбузи, малину, полуницю тощо. Також ми одні з перших в Україні по вирощуванню цукрової кукурудзи. Загалом під нею у нас 900 га (для цукрової кукурудзи це дуже велика площа).
Повторюся, що саме сегмент вирощування овочевих культур дозволив нам цьогоріч оптимізувати витрати та забезпечити стабільну роботу холдингу. Це важливо, особливо в умовах кризи.
Latifundist.com: У продовження питання оптимізації витрат, економили на добривах?
Роман Франчук: Так, за ці два роки великої війни однією із найбільш витратних статей у технології вирощування стали добрива. Тож нам довелося дещо зменшити внесення норм діючих речовин та шукати більш бюджетні продукти на ринку. Також ми змінили підхід до розподілу добрив на полях: поділили їх на три категорії (кращі, середні та гірші) і відповідно до категорії планували рівень врожайності та систем живлення.
Latifundist.com: Наскільки допомогла зекономити на ЗЗР наявність у структурі компанії власного бренду DEFENDA?
Роман Франчук: Ви правильно кажете, що власний бренд генеричних ЗЗР DEFENDA суттєво допоміг зекономити. Портфель бренду складається з 80 продуктів і вони переважно однокомпонентні. Можна підібрати ефективні рішення під конкретне поле і в залежності від ситуації коригувати норми внесення окремої діючої речовини. Тому собівартість продуктів DEFENDA плюс їх ефективність дійсно дають можливість зекономити.
Latifundist.com: Ви вже казали, що багато продукції ще не продали. Але, якщо не продавати, то де зберігати? У вас з цим проблем немає?
Роман Франчук: У структурі холдингу є власні елеватори, яких у мирний час цілком вистачає. Але цього року маємо перехідні залишки, то довелося додатково закупити зернові рукави. Маємо такий досвід зберігання.
Latifundist.com: Успішний?
Роман Франчук: Так. Перед тим, як закладати зерно у зернові рукави, треба пам’ятати, що це не довговічне зберігання і ефективне воно тільки з осені до червня, тобто до настання жари. Бо зерно у рукаві дихає і, коли встановлюється висока температура, всередині починаються процеси, які ми не можемо контролювати. Тому зерно, яке лежить у рукавах більше ніж пів року, може втратити якість. А от для тих аграріїв, які запланували збут до літа, — це чудова альтернатива зберігання. Раджу агровиробникам звернути увагу. Не потрібно вкладатися у будівництво підлогових складів або везти на чужий елеватор і платити за зберігання.
Latifundist.com: Не можу не запитати про кадрові проблеми.
Роман Франчук: Ми не виключення. Кадрове питання для нас сьогодні, мабуть, найактуальніше. Багато співробітників зараз у лавах ЗСУ. Фахових спеціалістів знайти дуже важко. Без перебільшення скажу, що вони сьогодні на вагу золота. Тому ми готові приймати на навчання молодих спеціалістів з подальшим працевлаштуванням у нашу компанію.
Latifundist.com: І насамкінець, як ви бачите найближче аграрне майбутнє України?
Роман Франчук: Вірю, що все буде добре. Головне — це Перемога та відновлення після важких часів.
