2020
У пошуках рішень для підвищення ефективності рослинництва і його рентабельності господарства змінюють системи захисту та живлення, шукають нові агротехнічні прийоми, коригують обробіток ґрунту, тощо. Інколи такі зміни йдуть на краще, інколи — провалюються, особливо якщо погодні умови року складаються не надто сприятливо. У деяких ситуаціях саме нестандартні погодні умови попереднього року спонукають аграріїв приймати якісь рішення щодо технологій у наступному.
Роман Франчук, директор з агровиробництва компанії «LNZ Group», зауважує: щоб отримати достовірні результати, досліджувати будь-який елемент технології, продукт чи гібрид потрібно щонайменше 3 роки. Саме так проводяться випробування на найбільшому в Україні полігоні аграрних інновацій LNZ Hub. Фахівець розповів SuperAgronom.com про дослідження, що проводяться, про сезон-2020 та чому не можна робити якихось глобальних висновків за результатами одного року.
SuperAgronom.com: Які дослідження ви проводили цього року?
Роман Франчук: Вже кілька років поспіль ми проводимо дослідження за напрямками: випробування гібридів, технології захисту, живлення, у тому числі застосування мікродобрив та складання повних систем живлення, дослідження змінних норм висіву, ширини міжрядь, тощо. Головні напрямки роботи залишаємо незмінними, хіба що щороку додаються якісь нові продукти, препарати. Адже наш LNZ Hub вже широко відомий серед аграріїв та користується популярністю, тому багато компаній-виробників бажають з нами співпрацювати, надавати власні продукти для проведення дослідів. Наприклад, цього року до лінійки випробовуваних препаратів додалися продукти з амінокислотами, біостимулятори для рослин різних груп.
SuperAgronom.com: І які результати випробування цих препаратів? Адже часто саме стимулятори та антистресанти називають «святою водою» і сумніваються в їхній ефективності.
Роман Франчук: Різні продукти проявляють себе по-різному. Після застосування деяких спостерігається помітний ефект, після інших — ефект є, але не такий виражений, а ще деякі препарати взагалі ніяких видимих змін та ефективності не продемонстрували. Проте лише за одним роком випробувань не можна робити конкретних висновків. Кожен дослід має проводитись щонайменше 3 роки, тільки тоді можна говорити про якийсь певний результат.
SuperAgronom.com: І у вас до всіх досліджень саме такий підхід — випробовувати технологію чи гібрид не менше 3 років?
Роман Франчук: Саме так, адже однорічне дослідження не може бути показовим. Наприклад, цей рік був дуже нетиповий за погодними умовами, причому одразу співпали такі фактори, як безсніжна зима, ранньовесняні заморозки та літня тривала посуха. Тому і результати цього року були дуже неочікуваними для багатьох аграріїв з різних регіонів. Навіть досить сприятливі за кількістю опадів області цьогоріч показали не найкращі результати вирощування основних культур. Тому я раджу взагалі не робити якихось далекоглядних висновків лише з одного конкретного сезону. Наприклад, деякі агрономи починають спішно змінювати структуру посівних площ чи міняти технологію, роблячи висновки з сезону-2020. Можливо, певні корективи і потрібно вносити, але робити це розумно і виходячи з ситуації на полі.
SuperAgronom.com: А у вас в компанії чи буде якось змінюватися структура посівних площ, можливо, зменшите площі під кукурудзою на користь соняшнику чи навпаки?
Роман Франчук: Можливо, якісь корективи у структуру площ будуть вноситися, але це буде плануватися лише в квітні, після проведення аналізу ґрунту на вміст вологи та елементів живлення. Основною пізньою культурою в наших товарних посівах залишається кукурудза, проте, цілком можливо, ми дещо збільшимо площі під соняшником. Коли ми точно будемо розуміти, яка ситуація в нас після зими на полях, ми будемо розраховувати, які саме культури, з якою нормою та міжряддям ми будемо там сіяти. Взагалі хочу сказати, що такі аналізи ми проводимо щорічно і маємо від того неабияку користь, адже завжди точно знаємо, яка ситуація з вологою та елементами живлення на кожному полі, а отже, можемо дібрати оптимальну для цього поля культуру та технологію.
SuperAgronom.com: Чи не обтяжливо це з погляду економіки — проводити щорічні аналізи? Деякі господарства вважають, що це підвищує собівартість продукції.
Роман Франчук: Насправді, навіть не маючи власної лабораторії, господарство не витратить багато часу та коштів на проведення таких досліджень. Але при цьому отримає максимальне уявлення про стан полів і зможе більш продуктивно підійти до вирощування культур. Тому я вважаю проведення щорічних аналізів доцільним та правильним.
SuperAgronom.com: Ви згадали про корекцію ширини міжрядь. У вас такі експерименти проводяться вже не перший рік, які можете зробити висновки?
Роман Франчук: Так, вирощування кукурудзи та соняшнику з міжряддям 50 см замість класичних 70 см ми практикуємо вже кілька років. Стосовно цьогорічної ситуації, можу сказати, що зменшена ширина міжрядь дала певну прибавку врожаю порівняно з класичною, приблизно на рівні 10%.
SuperAgronom.com: А яка ситуація з осінньою посівною, чи була волога, у якому стані рослини увійшли в зиму?
Роман Франчук: Цьогоріч озимою пшеницею ми засіяли близько 12 тис. га. Це більше, ніж було у нас в попередні роки, тобто поступово ми свій озимий клин збільшуємо. У Черкаській області починали сіяти у суху землю, проте дуже швидко пішли дощі і рослини отримали можливість нормально рости й розвиватися. Пшениця тут увійшла в зиму в оптимальній фазі, в середині кущення, коефіцієнт кущення в середньому 2. А от в Сумській області влітку дощі були, тому з врожаєм кукурудзи там ситуація краща, але восени під час посівної було сухо, тож пшениця подекуди увійшли в зиму у фазі шильця, посіви розвивалися досить нерівномірно. Проте зараз висновки якісь робити ще дуже зарано, весна покаже, як то кажуть. До речі, ми випробовуємо нові протруйники пшениці, тож наступного року вже матимемо перші результати та перші спостереження для майбутніх висновків.
Олена Басанець
