2022
Вже приблизно визначено, що у воєнну посівну 2022 українські аграрії «недорахуються» близько 30% посівних площ. Але там, де можливо, попри всі складнощі, засівали землю й робили максимально все, аби отримати такий потрібний країні урожай. Що ж нині відбувається в полях?
На початок третьої декади травня ще подекуди досівали сою, соняшник та кукурудзу. Переважно затримки відбувались або через те, що довелось чекати розмінування полів, або через дощі — у кожному регіоні своя специфіка.
Спочатку трохи статистики. Загалом, за даними Мінагрополітики, станом на 26 травня площі посівів основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території становили 14 158,5 тис. га, що на 2 757,8 тис. га менше показника минулого року (16 916,3 тис. га).
Сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, адже практично на всій її території тривають бойові дії.
На вказану дату було посіяно:
- кукурудзи — 4 405 тис. га;
- соняшника — 4 267,9 тис. га;сої — 1 151,7 тис. га;
- ярого ячменю — 928,4 тис. га;
- ярої пшениці — 189,3 тис. га;
- цукрових буряків — 182,1 тис. га;вівса — 156,9 тис. га;
- гороху — 125,9 тис. га;гречки — 57,7 тис. га;
- проса — 41,3 тис. га;ярого ріпаку — 31,7 тис. га.
Щодо озимих, то під урожай нинішнього року сівбу зернових було проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше показника 2021 р.
З них:
- озимої пшениці та тритикале — 6,5 млн га,
- озимого жита — 109 тис. га,
- озимого ячменю — 969 тис. га.
Крім того, озимого ріпаку посіяли 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше показника 2021 р.
Нинішня зима видалась досить сприятливою, тож більшість посівів озимих пережили її добре, відновили вегетацію в потрібному темпі, критичних стрибків температур не спостерігалось, тож здебільшого розвиток озимих триває «за планом».
Для ярих у «мирні» часи поточна весна вважалась би пізньою і прохолодною. Однак, зважаючи на обставини, цей погодний чинник виявився сприятливим. Адже військові дії, окупація, певний хаос у постачанні й багато організаційних, логістичних та інших проблем завадили чи не більшості господарств розпочати посівну вчасно. Та оскільки і природа поки що не створювала достатніх температурних умов, то хоча б нашим аграріям не довелося нервувати ще й через ризики запізнілої сівби. Травень, правда, приніс подекуди нічні заморозки, які змушували сходи кукурудзи, наприклад, «пригальмовувати» в рості. Але фахівці вважають, що ситуація не критична. Потрібно просто слідкувати за подальшим розвитком рослин і відповідно вирішувати, чи потрібна якась додаткова «підтримка» посівам.
Якщо говорити про другу декаду травня, то агрометеорологи кажуть, що в Україні переважала прохолодна погода із показниками середніх добових температур на 3-7 °С нижчими від норми, локальними заморозками (переважно у західних областях) та денними температурами, які за середніми багаторічними показниками часом відповідали початку квітня. Лише у західній частині країни температурний режим був близьким до норми.
Розподіл опадів по території був нерівномірним і дещо нетиповим — у західних та північних областях сумарна кількість опадів за декаду була значно меншою норми, у більшості районів південних та центральних — переважно близькою до норми або більшою за неї.
Роман Франчук, директор з агровиробництва компанії «LNZ Group»:
Загалом наша компанія обробляє 82 тис. га землі на Сумщині й Черкащині. Стратегічною культурою для нас залишається кукурудза. Цьогоріч її посіяли в межах 30 тис. га. Хоча порівняно з минулим роком площі під культурою дещо зменшені — у 2021-му кукурудза була посіяна у нас на 42 тис. га.
У поточному році є побоювання щодо майбутніх проблем із газом для сушіння зерна, логістикою та реалізацією. Тому вирішили кукурудзу на певних площах замінити соєю і трохи соняшником.
Кукурудзу на всіх кластерах відсіяли до кінця 2-ї декади травня, сходи отримані, проводимо перші етапи догляду.
Хоча, такого активного росту, як хотілося б (листочок за 3 доби), немає — через травневі заморозки. Але втрати сходів, вимерзання, випадання не спостерігається. Думаю, потеплішає — темпи росту відновляться.
Стимуляторів росту застосовувати не будемо, наша кукурудза ще при сівбі «заряджена», як потрібно — насіння оброблене, пожива внесена.
Соняшнику цьогоріч посіяли десь 13,5 тис. га по всіх кластерах разом (на Черкащині у Шполянському кластері 5 тис. га, у Лівобережному 1,5 тис. га, в Сумському кластері — 7 тис. га). Увесь зійшов добре, вегетує нормально. Бачимо, правда трохи пропуски в роботі ґрунтових гербіцидів — через ті ж заморозки та певну нестачу опадів. Але ситуація не критична, готуємося до внесення страхових.
Також маємо клин озимої пшениці. Перезимувала вона чудово, випадання немає, вегетація рушила нормально. Рослини підгодовані, поліковані, розвиваються добре. На початку третьої декади травня перебували у фазі виходу в трубку, появи прапорцевого листка. І умови для пшениці якраз сприятливі на цей період — вона спеки не любить, тож така прохолода для пшениці ідеальна.
На пшениці ми вже провели 2 фунгіцидні обробки, готуємося до 3-ї. яка буде по прапорцевому листку, залежно від погоди. І хоч якихось великих ризиків по хворобах не бачимо, але менше 3 обробок ми по пшениці не робимо ніколи, іноді й 4-та може бути. Аби в результаті отримати хороші показники з врожайності.
По товарному соняшнику обов’язково 2 фунгіцидні обробки робимо, а на ділянках гібридизації — навіть 4. Зараз на соняшнику без фунгіцидів не обійдешся. Якщо того не зробити, то, найімовірніше, можна не добирати 300-500 кг з гектара. Закладіть 1-2 досліди — переконаєтесь.
Також, як і по кукурудзі, по соняшнику, внесли страхові гербіциди.
Я розумію, що у нашій компанії немає проблем із захистом та підживленням культур. Адже маємо агрохімію і мікродобрива від власного бренду DEFENDA. Але, моя порада, для агровиробників: якщо хочете отримати врожай — треба трохи вкластись у технологію. Адже без належного захисту важко отримати хороші врожаї!
