2020
Застосування регуляторів росту рослин є одним із найбільш доступних і високорентабельних агрозаходів для підвищення продуктивності основних сільськогосподарських культур і покращення їхньої якості.
Тож SuperAgronom.com детально дослідив питання внесення регуляторів росту, особливості та нюанси їхнього застосування, а також поспілкувався з головними компаніями-виробниками цих препаратів та дистриб'юторами на українському ринку, щоб дізнатися відповіді на головні питання теми.
Довідка: Регулятори росту рослин містять збалансований комплекс фіторегуляторів, біологічно активних речовин, мікроелементів. Це препарати, які, залежно від дозування, можуть або стимулювати, або ж, навпаки, пригнічувати процеси життєдіяльності культурних рослин на різних етапах розвитку. Використовуючи внутрішній потенціал культур, регулятори росту стимулюють їхній розвиток.
Чому морфорегулятори потрібні?
Олександр Карнаух, продакт-менеджер з мікродобрив ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ» зауважив, що ми живемо в умовах глобальних змін клімату і щороку ці зміни посилюються. Рослини відчувають на собі стреси різної природи і щоразу це, як правило, спричиняє зниження врожайності. Це свідчить, що технології вирощування необхідно адаптувати під реалії сьогодення. Одним із важливих кроків є застосування антистресантів і морфорегуляторів, які дають можливість рослині легше пережити несприятливі фактори, а отже й забезпечити свою оптимальну продуктивність.
«За останні роки у зоні північного сходу проглядається динаміка змін теплових режимів осіннього періоду вирощування польових культур, що призводить до переростання рослин. У свою чергу, ці зміни впливають на показники зимостійкості та морозостійкості, що призводить до обов’язкового використання регуляторів росту», — зазначив Микола Степаненко, агроном ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ».
Фахівці компанії BASF зауважують, що використання морфорегуляторів є невід’ємним елементом управління продуктивністю культур.
У сукупності властивості препаратів на різних культурах дозволяють покращити мінеральне живлення, забезпечення вологою, оптимізувати світловий і повітряний режими у посівах, підвищити їхню фотосинтетичну продуктивність. Результатом є формування вищого рівня урожайності зернових колосових культур із кращими якісними показниками.
Яку діючу речовину обрати?
Загалом, ретарданти, котрі застосовуються в сільському господарстві, можна поділити на три групи:
- Гальмуючі синтез гіберелінів препарати на основі:
- хлормекват-хлориду (застосовується як ретардант (у кг/га) для обробки пшениці з метою запобігання її вилягання за підвищеної вологості (зменшується ріст рослини за рахунок потовщення стебла) і для підвищення її морозо- і посухостійкості);
- трінексапак-етилу, прогексадіону кальцію (прогексадіон кальцію — регулятор росту рослин листяного застосування для широкого кола одно- і дводольних рослин. Рекомендований як препарат проти вилягання злакових культур, таких, як рис (норма витрати 10 г/га), озимі пшениця і ячмінь (75-125 г/га), а також як ретардант для газонних трав, квітів, декоративних рослин);
- похідних триазолів (д.р. паклобутразол, уніконазол, тріапентанол, флурпірамідол, тебуконазол, тріадимефон, метконазол).
Найчастіше як регулятор росту на посівах озимого ріпаку в Україні застосовують тебуконазол. Ця діюча речовина має відносно невисоку ціну та показує гарну ефективність. Тебуконазол володіє рістрегулюючою дією, яка може перейти у ретардантну за несприятливих умов: нестача вологи, перезволоження ґрунту, надто глибоке закладення насіння, його низька енергія проростання і польова схожість, високе гербіцидне навантаження — й уповільнити появу сходів (такі ж властивості притаманні дініконазолу, тритиконазолу та, меншою мірою, іншим азолам).
Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів компанії FMC зазначив, що такими хворобами, як фомоз, циліндроспоріоз, альтернаріоз, ріпак уражається ще восени. Симптоми їхніх проявів не завжди помітні восени, але якщо допустити ураження, то у весняний період ці хвороби з допомогою фунгіцидів уже не проконтролювати, адже уражені органи (коренева шийка, стебла) будуть недосяжними для дії фунгіцидів.
«Рістрегуляцію можна й потрібно проводити препаратами з фунгіцидним ефектом. Поширена діюча речовина для проведення рістрегуляції — тебуконазол, має гарний ретардантний ефект на ранніх фазах розвитку ріпаку, а також фунгіцидну дію на збудників хвороб ріпаку. Але для підсилення дії бажано використовувати двокомпоненті препарати, діючі речовини яких збільшують активність фунгіциду, наприклад, як у препараті Імпакт® Т . Друга діюча речовина в складі препарату — флутріафол, що контролює широкий спектр збудників хвороб. Це активна триазольна сполука, яка швидко поглинається тканинами рослин і рухається до нових органів. Також має тривалий період захисної дії та працює навіть в умовах низьких температур (від 50С)», — додав фахівець із розвитку препаратів компанії FMC.
- Знижуючі активність гіберелінів за рахунок продукування гормону етилену.
Діюча речовина етафон використовується як регулятор росту рослин, дефоліант і ретардант на багатьох культурах. Рекомендована як ретардант (в кг/га) на озимому житі (1-1,4 — обприскування у фазу виходу в трубку, і 1-2 — в середині фази трубкування) й озимому ячмені (0,7-1, обприскування за 10-12 днів до фази колосіння).
- Комбінація гальмування синтезу гіберелінів і продукування етилену:
Препарат на основі мепікват-хлориду й етефону.
В осінній період особливо відчутна рісторегулююча дія метконазолу, що позитивно впливає на розвиток кореневої системи, а відтак сприяє кращому укоріненню рослини та забезпечує можливість успішної перезимівлі. Мепікват-хлорид суттєво підвищує морфорегуляторну дію метконазолу й надає стійкої ефективності, що нівелює вплив погодних умов, забезпечуючи рістрегуляцію уже за +5°С, на відміну від традиційних фунгіцидів — ретардантів ріпаку на основі лише азолів.
«Взаємодія метконазолу і мепікват-хлориду — ідеальне на сьогодні поєднання діючих речовин, які входять до складу Карамба® Турбо, дає змогу запобігти передчасному та надмірному росту посівів, витягуванню кореневої шийки, а також захистити від хвороб», — зазначають фахівці BASF.
Спеціалісти компанії BASF додають, що восени, при оптимальних умовах та вчасному внесенні, зазвичай вистачає однієї обробки Карамба® Турбо. Але є випадки, коли потрібно два рази вносити. Перший раз, у фазу чотирьох листків та залежно від погодніх умов, стану посіву та хехнології, потім слід повторити обприскування через 12-21 днів. Таким чином забезпечимо сприятливу перезимівлю рослин ріпаку та краще відновлення весняної вегетації.
«Якщо проводиться більше 2 обробок, то небажано застосовувати один і той самий продукт. Наприклад, коли є потреба провести другу чи третю рістрегуляцію, може спостерігатися і стійке пониження температур. Морфорегулююча дія Імпакт® Т проявляється за температур від 100С і у разі пониження температур чи переростання у фази після 6-го листка потрібно обирати препарат, який працюватиме за таких умов», — додав Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів FMC.
З цією позицією згоден і Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій центрального і східного регіону компанії LNZ Group. Він зазначив, що потрібно змінювати діючі речовини, оскільки можлива резистентність, тобто звикання, та, відповідно, втрата ефективності самого препарату. Якщо ж можливості змінити препарат немає, тоді в друге внесення потрібно працювати з більшою нормою.
«У нашому портфелі є 2 регулятори росту: Вертекс і Тава. Тава — це регулятор росту для зернових, що сприяє зменшенню росту стебла, укорочує та посилює його пружність, запобігаючи виляганню зернових культур. Препарат не впливає на величину колоса та розмір стебла, сприяє підвищенню врожайності і його вирівнюваності. Вертекс — це комплексний регулятор, який дає можливість забезпечувати кращу зимостійкість, стійкість рослин до стресу, антистресант свого роду. Також Вертекс можна додавати за протруювання насіння, що, своєю чергою, позитивно впливатиме і на проросток насінини, який з‘явиться», — зазначив Віталій Брашован, менеджер з розвитку агротехнологій центрального і східного регіону компанії LNZ Group.
Чинники, які впливають на ефективність морфорегуляторівЗвичайно, ґрунтово-кліматичні умови мають чималий вплив на ефективну роботу й застосування регуляторів росту ретардантного типу. Якщо говорити безпосередньо про ґрунтові умови господарства, то вони визначатимуть забезпечення вологою й елементами живлення.
«Динаміка сонячної інсоляції, кількість і наявність вологи, чорноземи чи інші ґрунти будуть коригувати терміни та норми внесення морфорегуляторів та впливати на їхню ефективність», — наголосив Микола Степаненко, агроном ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ».
Оскільки інтенсивність сонячної інсоляції також впливатиме на ефективність регуляторів росту, то потрібно стежити, аби препарати цього сегменту, що є на ринку, були фотостабільними.
«У Медакс® Топ присутні прогексадіон кальцію і мепікват-хлорид. Ці речовини є фотостабільними і водночас мають різну інтенсивність поглинання, через те ми досягаємо високої ефективності незалежно від температурного режиму й інтенсивності інсоляції. Інакше кажучи, цей регулятор росту можна вносити як удень, так і ввечері та вночі — відповідно до того режиму роботи, який вибрано у господарстві», — додали спеціалісти компанії BASF.
Володимир Салієнко, фахівець із розвитку препаратів компанії FMC, наголошує, що насамперед потрібно звертати увагу на погодні умови, які складаються під час вегетації озимих культур. У стресових для рослин умовах, особливо на зернових культурах, рістрегуляція не завжди доцільна.
«Бувають ситуації, наприклад, як навесні цього року, коли озима пшениця страждала від нестачі вологи в фазу трубкування. Ризику вилягання не було, та й умови для внесення рістрегуляторів були несприятливі. А от ярі зернові — пшениця та ячмінь — почувалися добре, в період активного росту спостерігалася достатня кількість опадів. Ризик вилягання був високий, тож більшість аграріїв працювали регуляторами росту», — додав Володимир Салієнко.
Менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group додав, що з осені по пшениці рістрегуляцію не роблять, але препаратами працюють навесні, коли пшениця відновила вегетацію, починає інтенсивно рости й розвиватися.
«Ось для того, щоб не було цього вилягання, працюють рістрегуляторами, які дають можливість зменшити саму соломину. Рістрегуляція не впливає на формування колоса», — розповів Віталій Брашован.
Регулятори росту підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів природного або антропогенного походження: критичних перепадів температур, дефіциту вологи, токсичної дії пестицидів, ураженню хворобами і пошкодженню шкідниками. Якщо говорити про погодні умови, то передусім на ефективність використання регуляторів росту впливає температурний режим.
«Універсальним на сьогодні продуктом, який набуває широкої популярності у сільськогосподарських товаровиробників, є Медакс® Топ. Продукт гнучкий: діапазон оптимальних температур длязастосування від +5 до +20 ˚С. Тому його можна застосовувати як у фазі кущіння для розкущення рослин, на початку виходу в трубку, для укорочення 1, 2 і 3 міжвузля, так і по прапорцевому листку — для вкорочення підколоскового, 4 і 3 міжвузля», — зазначив Сергій Кучеров, технічний менеджер з розвитку ринку зернових культур компанії BASF.
Загалом, ефективність застосування регуляторів росту залежатиме від низки факторів: фаза розвитку культури, правильність підібраної норми препарату та фази внесення, якість самої обробки, температурного та водного режимів.
Джерело: Superagronom.com
