2021
На LNZ-хабі підбили підсумки цьогорічних досліджень озимої пшениці. Цього сезону там досліджували 4 нових сорти Голден Філд, Лайт, Протект, Кваліті. Також особливу увагу приділяли випробуванню різних елементів технологій, як-от живлення, захист та ін., що досліджували на сорті Фаворитка.
Про особливості сезону для озимої пшениці, технологію вирощування, а також нюанси у системах живлення та захисту SuperAgronom.com дізнався у Сергія Вовка, менеджера із розвитку агротехнологій компанії LNZ Group.
«Під дослідні ділянки було відведено 3,5 га. Всього було 18 ділянок з різними площами від 12 соток, що територіально розташовувалися поблизу міста Шпола, Черкаської області. Це зона центрального Лісостепу. Сіяли культуру сівалкою Amazone в пізні терміни, в першій декаді жовтня, адже ґрунт був сухий. Міжряддя — 12,5 см. Попередником під культуру був горох. Норми висіву були 3,5-4 млн насінин на га, хоча в середньому у регіоні, якщо вирощують іноземні сорти, то сіють з нормою від 4 млн насінин на га, тоді як вітчизняні — від 4,5 до 5 млн насінин на га», — розповів Сергій Вовк.
На дослідних ділянках проводили дворазове дискування, другий раз — на глибину до 17-18 см. Перед посівом було внесено мінеральні добрива NPK 10:26:26 у нормі 150 кг/га. Весною проводилося підживлення КАСом-32 у нормі 250 кг/га. Потім після відновлення вегетації для того, щоб допомогти озимій стартувати добре, вносилося добриво DEFENDA Макро в нормі 2 л/га, а в фазі початку виходу в трубку здійснено було друге підживлення КАСом з нормою 150 кг/га.
«Протягом сезону ми фіксували суху осінь, як і минулоріч. Зима була більш-менш сприятлива для успішної вегетації озимої пшениці, тому що був сніжний покрив, який в деякі періоди досягав до 18-20 см. Хоча були, звичайно, і сильні морози. Відновлення вегетації відбулося трошки пізніше, ніж зазвичай, в останній тиждень березня, бо лежав ще сніг і спостерігалися низькі температури», — зазначив спеціаліст.
Пан Сергій зауважив, що квітень був дещо прохолодний, ще в першій декаді цього місяця фіксували регулярні приморозки. Після чого почалось поступове наростання температури з періодичними опадами. Такі погодні умови були сприятливими для росту і розвитку озимої пшениці, збільшилась тривалість міжфазних періодів, що мало позитивний вплив на формування елементів продуктивності і, як наслідок, урожайності.
Волога та теплі погодні умови, що фіксували надалі, сприяли поширенню та виникненню хвороб на посівах озимої пшениці. На ділянках фіксували інфікування борошнистою росою, бурою та жовтою іржою, фузаріозом та септоріозом. Великого засилля шкідників не було, тому що на дослідних ділянках LNZ-хабу привентивно вносились інсектициди.
Подекуди фіксували заселення попелиць, трипсів та клопів шкідлива черепашка.
«Технологія вирощування цьогоріч була представлена 4 варіаціями (мінімальна, середня, оптимальна та максимальна), що відповідно і потребувало різного підходу до системи захисту, зокрема і фунгіцидного від DEFENDA. Також варто відзначити, що фон живлення там відрізнявся нормами внесення КАСу-32, так на першій ділянці були внесені однократно 150 кг/га по мерзлоталому ґрунті, на другій — 200 кг/га. На третій ділянці це добриво вносили двічі у нормі 250 кг/га та 100 кг/га відповідно, на четвертій здійснили двократне внесення КАС-32 у нормах 250 кг/га та 150 кг/га», — підкреслив експерт компанії.
На першій ділянці з “мінімальною” технологією застосовано мінімальну систему захисту. На цій площі здійснювали перше внесення під час відновлення вегетації/кущення препаратів Альфа Супер (д.р. альфа-циперметрин) у нормі 0,15 л/га та Шериф (д.р. трибенурон-метил) у нормі 0,025 кг/га, друге — у фазу виходу в трубку, тоді застосовували фунгіциди Пегас (д.р. прохлораз) у нормі 1,0 л/га та Меценат (д.р. пропіконазол) у нормі 0,5 л/га. По прапорцевому листку працювали інсектицидом Циркуль (д.р. лямбда-цигалотрин) у нормі 0,15 л/га, а по колосінню було внесення гербіциду Альфа Супер у нормі 0,15 л/га та фунгіциду Дот (д.р. ципроконазол, пропіканозол) у нормі 0,5 л/га.
Врожайність на цій ділянці отримали 6,31 т/га.
На другій ділянці з “середнім” рівнем технології вже було застосовано триразове внесення фунгіцидів. Перше внесення на хабі здійснили у фазу відновлення вегетації/кущіння, тоді використовували гербіциди Альфа Супер у нормі 0,15 л/га, Примус (д.р. 2,4-дихлорфеноксиоцитова кислота, флорасулам, 2-етилгексиловий спирт) у нормі 0,5 л/га та фунгіцид Сальто (д.р. тіофанат-метил). По прапорцевому листку працювали інсектицидом Циркуль у нормі 0,15 л/га та фунгіцидом Дот у нормі 0,5 л/га. Останнє внесення у системі захисту на цій ділянці складалось з внесення гербіциду Альфа Супер у нормі 0,15 л/га та фунгіциду Талер (д.р. тебуконазол) у нормі 0,8 л/га.
Врожайність склала 6,58 т/га.
«У цьому році через інтенсивне поширення збудників хвороб 2-ох разового фунгіцидного захисту було недостатньо, при проведенні 3-4 обробок набагато довше рослини були здорові на цих ділянках і довше вегетували. Звичайно, збільшення кількості обробок дозволило показати вищу врожайність і меншу ступінь зараження зерна в кінцевому результаті», — зауважив пан Сергій.
“Оптимальна” технологія була представлена на третій ділянці випробувань. У фазу ВВСН 23-25 вносили гербіцид Аксакал (д.р. флорасулам) у нормі 0,03 кг/га, прилипач Мачо (д.р. етоксилат-ізодециловий спирт) у нормі 0,2 л/га, гербіциди Альфа Супер у нормі 0,15 л/га та Шериф у нормі 0,025 кг/га. На друге внесення у фазу ВВСН 31-32 досліджували ефективність внесення фунгіцидів Абсолют (д.р. карбендазим) у нормі 0,5 л/га та Парацельс (д.р. флутріафол) у нормі 0,5 л/га. Надалі посіви обробляли у фазу ВВСН 39-40, по прапорцевому листку інсектицидом Престо (д.р. клотіанідин, лямбда-цигалотрин) у нормі 0,4 л/га, фунгіцидами Старк (д.р. азоксистробін) у нормі 0,75 л/га та Дот у нормі 0,5 л/га. По цвітінню на випробувальній ділянці працювали гербіцидом Альфа Супер у нормі 0,15 л/га, фунгіцидами Талер у нормі 0,8 л/га та Камзол (д.р. метконазол) у нормі 0,2 л/га.
Результати врожайності на цій ділянці 6,82 т/га.
Максимальну технологію експерти компанії вивчали на четвертій дослідній ділянці. Перше внесення тут здійснили традиційно у фазу ВВСН 23-25 препаратами Альфа Супер у нормі 0,15 л/га, Парацельс у нормі 0,5 л/га та Абсолют у нормі 0,5 л/га. Надалі працювали по кущенню гербіцидом Аксакал у нормі 0,03 кг/га, прилипачем Мачо у нормі 0,2 л/га, гербіцидами Альфа Супер у нормі 0,15 л/га та Шериф у нормі 0,025 кг/га. Також у фазу виходу в трубку здійснили внесення фунгіцидів Старк у нормі 0,75 л/га та Дот у нормі 0,5 л/га. По прапорцевому листку здійснили обробку інсектицидом Престо у нормі 0,4 л/га та фунгіцидом Меценат у нормі 0,5 л/га. По колосінню працювали інсектицидом Престо у нормі 0,4 л/га, фунгіцидами Талер у нормі 0,8 л/га та Камзол (д.р. метконазол) у нормі 0,2 л/га.
Врожайність на ділянці дорівнює 7,27 т/га. Вологість на рівні 13,6 %. Клейковини зафіксовано 30,1 %, а білка — 15,0 %.
«Збирали врожай ми 1 серпня, в цей час була тепла суха погода. Перед цим за 2 дні невеличкий дощ проморосив, то почекали поки підсохне. При збиранні вологість була орієнтовно на рівні 12-13%. Збирали посіви роторним комбайном Case, з шириною жатки 7,6 м. — підкреслив Сергій Вовк.
Серед сортів, що вивчали окремо, найнижчу врожайність мав Голден Філд — 7,3 т/га з вологістю 11,8 %, клейковина на рівні 28,4 %, а білка — 14,2 %. Сорт Протект показав 7,5 т/га з вологістю 11,9 %. Вміст клейковини зафіксовано на рівні 29,8 %, а білка — на 15,0 %. Кваліті дав врожай 7,96 т/га. Вологість була 12 %, вміст клейковини — 30 %, а білку — 15 %. Найвищу врожайність показав сорт Лайт — 8,16 т/га. При цьому вологість фіксували на рівні 11,9 %. Рівень вмісту клейковини дорівнював 28,5 %, а білка — 14,3 %. Слід відзначити, що лінійка сортів пшениці вирощувалась за “максимальною” технологією.
«Цей рік, як і кожен, показує, що треба бути готовим до всього, а також важливу роль відводити профілактиці. Потрібно працювати на випередження по деяких шкодочинних об’єктах, адже потім розвиток хвороб та поширення шкідників відбуватиметься дуже інтенсивно, особливо, якщо цьому сприяє і погода. Варто звертати увагу також і на прогнози, які будуть погодні умови протягом вегетації, і на запаси вологи з осені», — розповів експерт.
Сергій Вовк підсумував, що погодні умови завжди мають великий відсоток впливу на ефективність вирощування сільськогосподарських культур і в середньому становить 40%, але технологія, що використовується, та сорт/гібрид відіграють ще більшу роль. Експерт зауважує, що аграрій не може вплинути на град, на зливу чи на буревій, але від нього залежить, який потенціал урожайності він закладе.
