2021
Південь та схід України зазвичай першими завершують збиральну кампанію. Й хоча цьогоріч навіть тут жнива пізніх культур дещо затягнулися, вже можна робити висновки й підсумки сезону. Про те, яким був 2021-й, з якими результатами закінчують його місцеві аграрії та що показали випробування по соняшнику, проведені на міні-хабах фахівцями LNZ Group, розповів Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій у Східному регіоні.
SuperAgronom.com: Пане Сергію, якими саме областями ви «опікуєтесь» і які культури тут найбільш поширені?
Сергій Корнюшенко: У тих областях, за які я відповідаю, найбільш продаваним є насіння соняшнику. Хоча за площами перше місце посідає озима пшениця. Потім уже за площами іде соняшник, далі кукурудза, у ріпаку четверте місце. Це основні культури для регіону. Але найбільш маржинальний все-таки соняшник. Тому в сівозміні господарств займає значну частку.
Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій у Східному регіоні
SuperAgronom.com: Які умови характеризували нинішній сезон у цьому регіоні?
Сергій Корнюшенко: Я відповідаю за Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку та Донецьку області. У кожній із них були свої погодні нюанси. Якщо говорити про пізні культури — соняшник та кукурудзу — то у Запорізькій погода для них була більш сприятливою. Тоді як у решті названих на початку сівби в деяких точках вологи було всього 120-130 мм у метровому шарі, тобто цього недостатньо для посіву тієї ж кукурудзи. Але загалом у весняний період випало в середньому до 300 мм. А подекуди навіть до 350 мм доходило. Це спонукало багатьох аграріїв сіяти кукурудзу та збільшити площі під соняшником.
З другого боку, затяжні весняні дощі дуже розтягнули посівну кампанію цих культур. Загалом можна сказати, що вона почалась десь 15 квітня й останні поля були засіяні десь аж 15 червня. Хоча заплановані площі загалом засіяли до 10 травня, а вже ті, хто побачив, що вологи достатньо і приймав рішення збільшувати площі під соняшником, то вже досівали аж до середини червня.
SuperAgronom.com: А які культури замінювали соняшником?
Сергій Корнюшенко: Насправді волога була додатковим фактором збільшення площ під пізніми культурами. Першопричиною зміни у структурі посівів були умови попереднього року. Річ у тім, що у багатьох господарствах регіону частина посівів озимої пшениці та озимого ріпаку «випали» — через осінню посуху. Подекуди просто не отримали сходів цих культур. А ще було багато площ ріпаку, який увійшов у зиму дуже слабким. І люди сподівалися, що він «відійде» навесні, чекали до останнього, але зрештою змушені були заробити безперспективні посіви у ґрунт, бо дощі почалися запізно. І на цих площах уже сіяли кукурудзу або, найчастіше, — соняшник.
SuperAgronom.com: Тобто на початку вегетації пізніх культур нинішній сезон відрізнявся від попереднього достатньою кількістю вологи. А що далі? Більше сюрпризів не було?
Сергій Корнюшенко: До кінця червня погода нас радувала, давала надії на кращі врожаї. І справді, кукурудзі вдалося «вискочити». А от соняшник трошки потрапив під запал. Бо в період з липня по серпень у нас взагалі не було опадів протягом півтора місяця. Перші дощі пішли десь в кінці серпня, на початку вересня. А температура в це час піднімалась до 38-42 °С.
Саме на цей посушливий період у певних регіонах припадало цвітіння соняшнику, а також запилення кукурудзи з ФАО від 320 до 380. Як наслідок — на Донеччині подекуди збирають кукурудзу з урожайністю 3 т/га. А на Дніпропетровщині — до 10 т/га. Такі самі «стрибки» урожайності спостерігаються і для соняшнику. Десь його збирають по 1 т/га, а десь — по 3 т/га.
Схожу картину ми можемо спостерігати й на наших міні-хабах, які ми закладали в різних точках кожної з областей. Зокрема, середньостиглі гібриди кукурудзи з ФАО 350-360 трошки просіли, а от більш раннім з тієї ж групи, з ФАО 300-310, вдалося «проскочити». Так само й по соняшнику: посіяний раніше, у квітні, показує кращі результати. А тому, що сіяли у травні, — пощастило менше.
SuperAgronom.com: Ви згадали міні-хаби. З якою метою їх закладали?
Сергій Корнюшенко: Загалом наші міні-хаби це ділянки невеликої площі (від 0,3 га до 0,8 га кожного гібриду культури), закладені на різних локаціях по регіону. Бо в кожній точці навіть однієї області може бути різна кількість опадів, різні типи ґрунтів, господарства застосовують різні системи обробітку ґрунту тощо. Ми мали на меті побачити, як певні гібриди поведуть себе у відповідних кліматичних умовах та за різних термінів сівби. Наприклад, у Дніпропетровській області, в Юр’ївському районі сіяли ділянки з гібридами соняшнику Strube у два строки — 23 квітня і 5 травня, та ще й із різними густотами. Таким чином випробовували гібриди й водночас елементи технології вирощування.
SuperAgronom.com: Чи вдалося зробити якісь системні висновки з урахуванням уже згаданих вами умов сезону?
Сергій Корнюшенко: Стосовно термінів сівби, то ми ставили перед собою завдання подивитись, як реагуватимуть певні гібриди, зокрема, на ранні терміни. Тобто на холодовий стрес, коли ґрунт іще достатньо не прогрітий. Чи буде випадіння сходів через цю причину? Для порівняння ділянки поряд сіяли в оптимальні терміни, тобто коли температура ґрунту вже досягала 10-12 °С, а потім і в пізні терміни сіяли. І далі постійно спостерігали, які отримано сходи на кожній із ділянок, наскільки дружні, як далі розвивались рослини, чи вплинули терміни сівби на остаточний результат. Звісно, згадані мною особливості сезону мали на нього значний вплив. Тобто ранні посіви «проскочили» посуху, а ті, що були посіяні з 1-го по 10-те травня показали дещо гірші результати. Але такі аномальні ситуації, найімовірніше, спостерігатимуться дедалі частіше, тож цей досвід теж знадобиться.
Ми ж у своїх дослідах робимо висновки не лише за врожайністю. Ми ведемо спостереження в період сходів, період цвітіння, дивимося на різні природні стресові фактори, як вони впливають на період цвітіння, запилення, дозрівання тощо. Потім усі ці спостереження аналізуються і реалізовуються в розробку технологій та формування порад для клієнтів.
SuperAgronom.com: Гібриди соняшнику Strube це фактично новинка для українського ринку. Які з них ви випробовували у своєму регіоні?
Сергій Корнюшенко: У міні-хабах ми сіяли 2 класичні гібриди: Баско ШТ та Орфео ШТ. В лінійці сульфо були Целсо ШТ, Меро ШТ й Фаусто ШТ. Загалом серед представленого в Україні соняшнику Strube є ще й гібриди, придатні для системи Clearfield, однак у нашій зоні їх мало хто сіє, тому під них ділянки не відводили. Зате сіяли 3 новинки, яких іще немає у продажу, тож ми якраз їх випробовували.
SuperAgronom.com: Що показали цьогорічні випробування названих вами гібридів соняшнику Strube? Чи є якісь регіональні особливості у їх вирощуванні?
Сергій Корнюшенко: Проблема №1 для нашого регіону — це вовчок. Спричинена вона порушеною сівозміною. Тому потрібно підбирати гібриди, стійкі до цієї паразитарної рослини, щонайменше до 7-ї раси. Майже всі гібриди соняшнику Strube мають стійкість до вовчка 7+ раси, тож основна проблема «закрита». Далі вже звертаємо увагу на індивідуальні характеристики кожного гібрида. Я, скажімо, можу виділити класичний гібрид Баско ШТ. Він досить посухостійкий, у нього короткий вегетаційний період, він належить до ранньостиглих. І по всіх точках випробувань, тобто в різних умовах, він показав високі результати. Цьогоріч Баско у Юр’ївському районі (Дніпропетровська область) збирали з урожайністю 3,44 т/га.
Також чудовий гібрид Орфео ШТ. Він показав близький до Баско результат. Але має свої нюанси щодо технології вирощування. По-перше, має стійкість до 6-ї раси вовчка, тому його варто сіяти тим, у кого не така насичена соняшником сівозміна. А загалом Орфео придатний для інтенсивної технології, добре реагує на високі норми добрив. Може зацікавити передусім холдинги.
Серед сульфо гібридів найкраще показали себе Фаусто ШТ і Меро ШТ, до того ж вони мають високу посухостійкість та стійкість до вовчка.
З випробовуваних новинок я би виділив гібрид Сарелія. Показав він себе досить достойно. Правда, він має стійкість до вовчка лише 6+ раси, а також він високорослий, тому доведеться робити рістрегуляцію на ньому.
До слова, хоч на міні-хабах ми не сіяли Clearfield гібриди, але деякі господарства їх сіють уже у виробничих посівах. Скажімо, в Донецькій області добре показав себе високоолеїновий гібрид Сорес ШТ, що придатний для вирощування за системою Clearfield. З цієї ж лінійки, придатний до системи Clearfield Plus, добрі результати у виробничих посівах показує і Фабуло КЛП.
SuperAgronom.com: Для вашого регіону стійкість до посухи — теж дуже важлива характеристика.
Сергій Корнюшенко: Так, посухостійкість також серед найважливіших властивостей гібридів соняшнику. Бо цей сезон був нетиповим за кількістю опадів (350 мм за весняно-літній період), а зазвичай в останні роки по Донецькій області, частині Запорізької та Дніпропетровської показник коливався в межах 180-220-250 мм упродовж року. Тож орієнтуємося на ці обсяги. А селекція Strube ставить посухостійкість якраз на чільне місце для своїх соняшників.
Додам також, що соняшники Strube не люблять загущення, в нашій зоні оптимальна густота до збирання для них — 50-55 тис./га. Завдяки цьому економія починається вже на початковому етапі — заощаджуємо на насінні.
SuperAgronom.com: Чи були цьогоріч проблеми із хворобами соняшнику і як упорались із ними випробовувані гібриди?
Сергій Корнюшенко: Певним чином на ранніх посівах подекуди проявлялись ознаки зараження несправжньою борошнистою росою. Але гібриди Strube вона не зачепила, я не бачив масового поширення на них цієї хвороби. Навіть якщо на сусідніх ділянках з посівами іншої селекції спостерігалось ураження, то Strube встояли. Влітку виникла інша проблема — іржа. Вона вже зачепила всі без винятку гібриди, але якщо брати конкретно Strube, то я б дав їм 8 балів з 10 щодо стійкості. Бо ознаки іржі можна було побачити лише на окремих одиничних рослинах, масового ураження не було. Так само з фомозом і фомопсисом. Тут я би дав навіть 9 балів щодо стійкості до цих хвороб.
SuperAgronom.com: Зазвичай на міні-хабах ви ще випробовуєте системи захисту. Що цікавого було цьогоріч по ЗЗР?
Сергій Корнюшенко: Акцент робили передусім на ґрунтових гербіцидах. На демо-ділянках застосовували суміш Сора-Нет (д.р. пропізахлор) у нормі 2 л/га та Айдахо (д.р. тербутилазин) у нормі 1,8 л/га. Чому рекомендували саме таку суміш? Річ у тім, що в нашому регіоні найбільша загроза, окрім інших бур’янів, це амброзія полинолиста. І для успішного отримання сходів культури потрібно, щоб гербіцид контролював цей злісний бур’ян не менше 30-40 днів. Звісно, водночас боровся і з рештою.
Також по соняшнику ми працювали з фунгіцидним захистом. Першу обробку робили по 4-6 листках препаратом Абсолют (д.р. карбендазим) у нормі 0,5 л/га і Парацельс (д.р. флутріафол) також у нормі 0,5 л/га. Друга обробка була по фазі зірочки, працювали або Старк (д.р. азоксистробін) 0,5 л/га + Дот (д.р. ципроконазол, пропіконазол). Хоча не у всіх господарствах вийшло провести другу обробку через погодні умови.
По кукурудзі й по соняшнику ще застосовували інсектицид Престо (д.р. лямбда-цигалотрин, клотіанідин) у нормі 0,4 л/га для боротьби зі шкідниками, переважно сисними. Проблема була передусім з попелицями, бо для них склалися сприятливі умови — була спека й посуха, попелиці масово вийшли і пошкоджували рослини обох культур. Зазвичай інсектицидну обробку роблять авіацією або дронами, але в деяких районах Донеччини діє заборона на вильоти, тому тут за повною схемою захисту працюють лише там, де є така можливість.
SuperAgronom.com: А як ви загалом оцінюєте результати сезону-2021 для пізніх культур?
Сергій Корнюшенко: Не без труднощів та сюрпризів, але порівняно з попереднім — результат був досить пристойним. Багато дав для досвіду, який враховуватимемо в майбутньому.
SuperAgronom.com: Дякуємо за розмову!
Джерело:
