2023
Про підсумки сезону та виклики 20203 року, які українські аграрії вже активно обговорюють або ж приймають нелегкі рішення, поговорили з керівником агродепартаменту LNZ Group Олександром Хмелюком у межах рубрики #Загартовані_агро_та_війною.
Давайте підіб’ємо коротко підсумки сезону-2022: весняна посівна, захист зернових, збір урожаю та осіння посівна.
Олександр Хмелюк: Весною посівна кампанія відбувалась насамперед на тлі дефіциту пального, що призвело до скорочення кількості обробітків, і як наслідок — зниження якості підготовки ґрунту. Критичних затримок у постачанні насіння чи ЗЗР не було.
Основною проблемою захисту посівів від шкодочинних обʼєктів був контроль бурʼянів, зокрема лободи білої, чому сприяли низькі температури навесні та у першій декаді червня. Пізніше в окремих регіонах ми спостерігали такий рівень розвитку склеротиніозу на соняшнику, що досягнув епіфітотії.
Збирання врожаю відбувалось на тлі нестачі потужностей для зберігання та подальшого експорту. До того ж надмірна кількість опадів у період вересень-жовтень призвела до суттєвої затримки, зниження урожайності та втрати якості пізніх культур, зокрема сої, соняшнику та кукурудзи. Крім того, це призвело до зміщення строків посіву озимих зернових культур.
З яким забезпеченням та очікуваннями аграрії увійшли в зиму? Які ресурси в дефіциті, і на що це вплине?
Олександр Хмелюк: Насамперед відчувається нестача фінансових ресурсів. Причин тут багато, і часто вони взаємопов’язані: низька ціна збіжжя, низька експортна спроможність, низька якість продукції. І це все на тлі здорожчання необхідних мінеральних добрив, насіння, пального, ЗЗР тощо. В такій ситуації на перше місце виходить оптимізація затрат.
Чи є загрозою для озимини січневе потепління та можливі морози? Якщо так, то в яких регіонах і як це позначиться?
Олександр Хмелюк: Січневе потепління призвело до відновлення вегетації озимих культур на більшій частині території України, окрім північних та північно-західних регіонів. Така ситуація далеко не найкраще, що може бути, але це не буде критичним.
Більше занепокоєння викликає стан озимих зернових, які через пізні строки посіву увійшли в зиму слабкими у фазі розвитку від шила до початку кущення, рідко — кущення. Тут все буде залежати від швидкості наростання температур весною. Чим це відбудеться швидше — тим більшими будуть негативні наслідки і менша урожайність. За поступового тривалого наростання температур і достатнього азотного живлення потенціал можна підвищити. Похолодання нижче -10оС наприкінці першої декади лютого не буде мати значного негативного впливу.
В агро кожен рік не схожий на інший. Але 2022-й вніс максимальні корективи у курс не лише галузі, а й держави зокрема. На вашу думку, як розвиватиметься ринок: які культури будуть популярними і чому?
Олександр Хмелюк: Зміни торкнуться в першу чергу рівня інтенсивності технологій вирощування культур. Ми спостерігаємо часткове скорочення площ посіву кукурудзи (у планах). Залежно від регіону в основному її замінюють на соняшник або сою, рідше гречку та інші нішеві культури.
На чому буде економити аграрій у 2023 році?
Олександр Хмелюк: Якщо одним словом, то на всьому. Насамперед буде зменшено використання мінеральних добрив. Зменшуються і вимоги до гібридного складу та системи захисту. Тут важливим є те, щоб затрати були оптимізовані у правильному розумінні цього слова, у відповідності до прогнозованого результату. Наприклад, не можна залишати планову урожайність кукурудзи 10 т/га і робити всі розрахунки, відштовхуючись від цього, водночас зменшувати кількість запланованого внесення азоту зі 120 кг/га до 60 кг/га. На родючих, із високим вмістом гумусу ґрунтах, можливо, це і спрацює у великій мірі, а на решті ґрунтів? У такому випадку доцільним буде більш консервативний підхід до оцінки прогнозованого результату.
Які плани у агровиробників щодо no-till? Чи на часі нові впровадження та експерименти?
Олександр Хмелюк: Успішне впровадження технології no-till чи mini-till визначається насамперед властивостями ґрунту, зокрема його механічним складом, а не бажанням чи наявністю ресурсів. Зменшення рівня інтенсивності обробітку ґрунту без урахування його особливостей призведе до зниження урожайності культур. Тому в цьому випадку потрібен виважений аналіз доцільності та поступовий перехід. Як на мене, то кризові або така ситуація, яка складається, є чи не найкращим моментом для впровадження та експериментів.
Як ви вважаєте, на чому має бути сконцентрована увага аграрія у 2023 році?
Олександр Хмелюк: Як і завжди — бути економічно ефективним. Слід оцінити свої можливості, правильно спрогнозувати результат і привести у відповідність затрати.
Якщо можете привідкрити завісу, які плани у команди агродепартаменту LNZ Group? Чи плануються нові проєкти?
Олександр Хмелюк: Перш за все, як і завжди: бути близькими до клієнта/партнера, забезпечувати всебічну підтримку, допомагати у вирішенні складних виробничих завдань та проблем, що виникають. Все це ми намагаємось робити у будь який зручний чи можливий для партнерів спосіб.
Наразі жодного з проєктів не закрито, навпаки розпочато нові, зокрема LNZ-подкаст, де можна почути думки експертів з різних актуальних питань. У нас є Telegram-канал, де можна поставити запитання та обговорити актуальну проблему. Ми і надалі розвиваємо наші web-ресурси. Слідкуйте за нашими сторінками у соціальних мережах, де завжди побачите анонс того чи іншого проєкту. Ми завжди відкриті до обговорення і дискусії. Тому я закликаю всіх не соромитись і приєднуватись. Якщо не постукати — то двері не відчинять. Іншими словами, щоб отримати відповідь на запитання — його потрібно поставити!
