2020
Нюанси вибору інсектицидного протруйника. На що варто звертати увагу
Необхідність застосування фунгіцидних протруйників не ставили під сумнів вже 5-7 років тому. А от на інсектицидному доволі довго аграрії, та й виробники насіння також, намагалися заощаджувати. Проте останнім часом інсектицидне протруювання поступово стає обов’язковим елементом технології вирощування і озимих, і ярих культур.Глобальне потепління, розповсюдження ресурсозберігаючих технологій (відмова від оранки), перенасичення сівозмін зерновими культурами, відсутність просторової ізоляції між посівами озимих та ярих культур призвели до суттєвого збільшення збитків, завданих наземними та ґрунтоживучими шкідниками. Відповідно, зростають втрати врожаю через «діяльність» цих шкідників. Тож інсектицидний протруйник стає засобом уникнути втрат і дещо заощадити — адже протруювання якісним препаратом обійдеться дешевше, ніж виведення обприскувача на поле на ранніх стадіях розвитку культури.
«Щоб захистити посіви кукурудзи та соняшнику на ранніх етапах розвитку від усього комплексу ґрунтових шкідників, ми рекомендуємо застосовувати інсектицидні протруйники клотіанідин плюс тіаметоксам. У портфелі Defenda це препарати Латина (у нормі 4,5-7 л/т) та Метакса (у нормі 6-9 л/т). Ці ж препарати, але у дещо інших нормах (0,5-1 л/т та 0,4-0,7 л/т) рекомендуються і для протруювання зернових колосових. Що стосується імідаклоприду, то ця діюча речовина зареєстрована вже досить давно і деякі шкідники вже встигли виробити стійкість до неї, тож не вважаю за доцільне застосовувати її як протруйник. Зараз більшість виробників пропонує насіння кукурудзи та соняшнику, вже оброблене фунгіцидно-інсектицидними протруйниками. і здебільшого це саме клотіанідин плюс тіаметоксам. Адже таке поєднання дає змогу закрити практично увесь спектр проблем із шкідниками на початкових етапах росту культур», — розповів В’ячеслав Панасюк, маркетинг-менеджер із систем захисту рослин LNZ Group.
Джерело: Superagronom
