Новий порядок повернення валютної виручки ускладнює роботу бізнесу

В Україні з 4 березня набув чиності новий порядок повернення валютної виручки під час експорту деяких зернових та олійних культур. У експертів є цілком обґрунтовані побоювання, що через дефіцит у агровиробників обігових коштів нововведення може стати одним із факторів подальшого уповільнення темпів експорту. Крім того, умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку з різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними, що призведе до того, що невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть уперше, можуть зовсім вийти з ринку.

Наскільки ускладнюється для експортерів процедура повернення валютної виручки, які плюси та мінуси нової системи, та загалом як оновлений механізм вплине на аграрний експорт — AgroPortal.ua цікавився у юристів і гравців ринку.

Компанії, які займаються експортом сільгосппродукції, активно вивчають нововведення та можливі наслідки.

Новий порядок повернення валютної виручки ускладнює роботу бізнесу фото 1 LNZ GroupТак, директор LNZ Trading Володимир Корчун розповів AgroPortal.ua про тонкощі, які можуть чекати на трейдерів. Він звертає увагу, що зараз в Україні введено режим експортного забезпечення, який має активувати своєю постановою КМУ, і це може статися у будь-який момент. У постанові буде вказано термін дії режиму, визначений перелік товарних позицій, може бути передбачена мінімальна експортна ціна на кожну позицію.

«Незважаючи на зміни до ПКУ, чи буде цей механізм реально використано і коли саме, наразі невідомо. Адже останнє слово за урядом», — наголошує Володимир Корчун.

За його словами, можливі два сценарії.

Звичайна/спрощена процедура експорту. 

За вимог, якщо:

  • 1.1. Експорт протягом місяця в лімітах (1/3 від експорту за пів року за сумами митних декларацій, знятими з валютного контролю в гривні за курсом НБУ на дату реєстрації Митної декларації).
  • 1.2. Відсутність валютних порушень упродовж року до моменту реєстрації Митної декларації
  • .1.3. Наявність заяви обслуговуючого банка про звітування НБУ, яка потрібна для передачі на митницю.Причому все, що в межах ліміту, буде йти за стандартною процедурою, а ось надлишок/перевищення — вже за іншою.

Експорт понад ліміт.

Тоді потрібно:

  • 2.1. Реєструвати податкову накладну на товарну позицію за ставкою ПДВ 14-20%. Вони не будуть блокуватися
  • 2.2. Подається Митна декларація та експортуємо. Далі пункти, як вище. Після отримання коштів, звіту банку та отримання повідомлення від податкової (питання, чи вони вчасно надходитимуть, і тут можуть бути проблеми) ви маєте право подати розрахунок коригування до податкової накладної на 14-20% ПДВ. Такі розрахунки коригування не мають блокуватися, а ставка податку змінюється на 0. Ну і, відповідно, після подання заявки на відшкодування ПДВ відшкодовується від’ємне значення. 
  • 2.3 При цьому фактурна ціна не має бути меншою за митну (тобто ціна у декларації не має бути меншою за ту, що встановив КМУ своєю постановою). Якщо вона нижча, то жодні розрахунки коригування тощо вже не подаються.
Процеси розірвані у часі, можуть не вкластися в календарний місяць, що може створювати проблеми. Зареєструвавши податкову накладну на 14-20% цього місяця, її потрібно враховувати як податкове зобов’язання за результатами місяця та сплатити, якщо значення вийде позитивним. І розраховувати на повернення вже потім (після оплати за експортним контрактом та реєстрації розрахунку коригування). А от якщо ваш партнер дефолтить або взагалі не сплачує за контрактом, то ніяке відшкодування вам «не дозволяється». До того ж це йде як валютне порушення (див п. 1.2) — тобто наступні 12 місяців експорт за звичайною/спрощеною процедурою вам не світить. А штраф може сягати 100% неповерненої суми.

Він додає, що цей режим вмикається не автоматично з 4 березня 2023 року на всі ці товари, а запроваджується Кабміном. Зміни до закону про ЗЕД окреслюють тільки загальні рамки, в межах яких Кабмін запроваджує або скасовує режим експортного забезпечення тих чи інших товарів, при цьому конкретні строки режиму експортного забезпечення визначає також Кабмін.

Джерело: Аgroportal.ua

Партнери LNZ Group

  • LNZ Web
  • Tevitta
  • DEFENDA
  • UNIVERSEED
  • BASF
  • Limagrain
  • SesVanderhave
  • Syngenta