2019
Щороку в ІТ приходить 10 000 нових спеціалістів — кількість працівників у цій галузі зростає на 15%. Всі так хочуть в IT, що іноді забувають про інші, не менш технологічні сфери.
За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, аграрна промисловість посідає перше місце за обсягом експорту. Ця галузь ще довго буде локомотивом української економіки, але стереотипи навколо неї псують імідж однієї з найперспективніших сфер.
Чому агро — це тренд, за яким варто слідувати? Розповідаємо разом із «Агрокебети», — магістерською програмою на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України.
Ця програма реформує аграрну освіту в Україні та розв’язує проблему кадрів.
Покоління у пошуках престижу
Суспільство любить спрощувати. Кліпове мислення — це спільна риса покоління міленіалів. Особливо вона проявляється у виборі професії. Це одна з причин, чому діти все частіше обирають спеціальності, престижні сьогодні, замість тих, що будуть затребуваними через 50 років.
Коли ми спитали у своєму Instagram про стереотипи щодо аграрної сфери, наші підписники відповідали: «Там працюють колгоспники», «У цій сфері зовсім немає грошей», «Здається, там все для тих, кому за 40», «Це совок».
Ще одну причину, чому підлітки не обирають агро, називають в агрокомпанії Cygnet. За словами директора з персоналу та комунікацій Ольги Дядечко, їхній компанії складно знайти фахівців, бо виробничі потужності Cygnet знаходяться у сільській місцевості. Тому їм легше залучати жителів прилеглих сіл, аніж містян. З цим погоджуються і представники агрокомпанії «Агрейн»: вони відчувають нестачу молодих спеціалістів, бо молодь вважає за краще шукати роботу в містах чи у Польщі.
За спостереженнями директора з маркетингу LNZ Group Юлії Каменєвої, головний стереотип навколо галузі полягає у тому, що в агробізнесі немає інновацій та комп’ютерів. «В Україні це вже давним-давно не колгосп і навіть не сільське господарство. Це повноцінний бізнес, оснащений IT-системами й аналітичними базами. У ньому є маркетинг, який постійно впроваджує «фішки», діджитал-агрономія, точне землеробство, професійне управління величезними землями й масштабними холдингами». На її думку, не кожна галузь може похвалитися такими інструментами.
Ольга Дядечко, директор з персоналу та комунікацій агрокомпанії Cygnet, каже, що через високотехнологічність агробізнесу у Cygnet надають перевагу кандидатам, які «товаришують» з технологіями та люблять освоювати нові.
Стереотипи про «совковість» та «колхозність» породили брак кадрів в українській аграрній промисловості. У 2018 році дефіцит спеціальностей сільського господарства констатувала Державна служба зайнятості. Роботодавці не можуть закрити вакансії на всіх ланках: від простих робітників до керівників.
Нащо йти в агро, коли всі йдуть в IT
Хоч у масовій свідомості досі існують стереотипи про роботу в агро, людей, які цікавляться трендами у сільському господарстві, стає дедалі більше. Негативні судження про галузь стираються завдяки агрохакатонам, де компанії показують загалу свої новітні технології, і освітнім програмам для майбутніх аграріїв.
Агросектор не аутсайдер і в контексті заробітних плат. Навіть молодий випускник агрономічного чи інженерного факультету, якого ще багато чого потрібно вчити, одразу може претендувати на конкурентну зарплату порівняно з іншими сферами. Також агросфера лідирує за рівнем зарплатні у регіонах, де є ферми чи заводи агрокомпаній — це районні центри та сільська місцевість. За даними проєкту «Агрокебети», середня зарплата агронома у малих населених пунктах – 23 000 грн. Окрім зарплати, працівники отримують бонуси та премії за результатами виконаних показників в кінці року.
Працювати в агро можна і не виїжджаючи із мегаполісу. Наприклад, агрохолдинг LNZ має три основних офіси: в селі Лебедин знаходиться штаб-квартира, заводи, землі, склади компанії; в Черкасах — операційний офіс і управління регіональних продажів; у Києві — департамент маркетингу, підрозділ дистрибуції газу та підрозділ бізнесу. Така розгалужена географія є у більшості агрокомпаній. Це дозволяє працювати в агро не лише селянам, а й жителям міст.
Компанії, що мають виробництво у полях, потребують не тільки трактористів та вантажників, а й маркетологів, менеджерів з продажів, розробників, фінансистів, юристів та логістів.
Темпи розвитку агросфери
Особливості аграрного ринку кожної країни можна простежити за експортом. Україна — найбільший виробник і експортер соняшникової олії у світі, перша в Європі та третя у світі країна за експортом меду. Вона також входить до п’ятірки найбільших експортерів зернових культур і є одним з головних постачальників агропродовольчої продукції в ЄС.
Ці досягнення далися аграріям не так легко. Як розповідає керівник освітньої програми «Агрокебети» Анатолій Циркун, у 2014-15 роках агропромисловий комплекс, так само, як і інші сфери української економіки, був близький до краху. Але якщо порівняти темпи агро та інших сфер, за ці роки решта галузей втратили свої обсяги експорту через закриття ринку Росії, анексію Криму, війну на Сході та обмеження транзиту по території Росії. Аграрії ж змогли швидше адаптуватися до змін і зупинити падіння своїх показників. Про це свідчать цифри: якщо у 2013 році агро складало 27% українського експорту, то у 2018 вона обійшла довоєнні показники — 40%.
У 2018 році сільське, рибне і лісове господарство принесло 360,8 млрд грн — це 9% ВВП України. До прикладу, IT формує лише 4%.
Швидкий лікнеп українським агро
Зараз на українському ринку близько 50 аграрних гігантів. Ці великі гравці вже зараз формують майбутнє нашого харчування.
«Агрейн» — потужний сільськогосподарський виробник, основною продукцією якого є пшениця, рапс, кукурудза, соняшник та соя в напрямі рослинництва. Окрім рослинництва, вони виробляють 15% продуктів свинарства та молока України.
Cygnet — група сільськогосподарських компаній, яка спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, сої, пшениці, цукрових буряків і розвитку молочного тваринництва. Серед активів компанії — цукровий завод потужністю перероблення 2,800 т/добу та елеватор (60 000 т — потужність зберігання).
LNZ Group виробляє насіння та засоби захисту рослин, вирощує зернові та технічні культури, займається тваринництвом і зернотрейдерською діяльністю. Компанія має найбільші в Україні площі з вирощування гібридної кукурудзи та соняшнику.
Corteva Agriscience — американська науково-дослідна компанія, що розробляє рішення для сільського господарства. Corteva виробляє насіння, засоби захисту рослин та розробляє технології для точного землеробства.
«Миронівський хлібопродукт» (МХП) — найбільший в Україні виробник курячого м’яса та м’ясних продуктів. Їхня продукція продається під брендами «Наша ряба», «Легко!», «Бащинський». Агрохолдинг проводить повний цикл м’ясного виробництва: від виробництва кормів, інкубаційних яєць і вирощування тварин до перероблення та продажу готової продукції.
«Кернел Груп» — найбільший постачальник соняшникової олії. Їхні бренди — «Щедрий Дар», «Стожар», «Чумак Домашня», «Чумак Золота». «Кернел» генерує 8% світового виробництва соняшникової олії.
Агро як тренд, за яким треба встигати
Коли мова заходить про технології, в агрокомпаніях діє правило: Seeing is believing. Це означає, що кожному інноватору потрібно протестувати свою розробку на полях, перш ніж її куплять аграрії. «Компанії не готові ризикувати врожаєм, тому іноді розробнику потрібен не один рік, щоб фермер переконався у тому, що інновація спрацює, і він нічого не втратить, а лише здобуде завдяки цій технології», — розповідає директор з маркетингу компанії LNZ Юлія Каменєва.
Серед фермерів також є лідери думок в різних районах України. Вони користуються новинками перші, до їхньої думки прислухаються сусідні агрономи.
Всі інновації в агробізнесі імплементуються дуже швидко, тому що запит на нові технології завжди є. Зараз у тренді точне землеробство — супутникові знімки дозволяють агрономам краще розуміти стан посівів, моніторинг техніки оптимізує роботу. Агродрони вже вміють розпізнавати погодні умови за допомогою штучного інтелекту, обирають кращу траєкторію польоту і допомагають власникам полів зрозуміти, на якій стадії врожай.
Це лише початок: у мобільних додатках фермерів — штучний інтелект, на полях, складах та магазинах — роботи-вантажники та роботи-сортувальники, а у наших домівках — інтернет речей, який підкаже фермеру, які продукти закінчилися у вашому холодильнику.
Агро — це сфера на стику технологій та науки. Вона дозволяє кожному спеціалісту у цій галузі впливати на майбутнє суспільства, економіку та екологію. За 50 років технології, які компанії тільки починають використовувати, можуть спричинити справжню продовольчу революцію.
Наше покоління вже забуло про базові потреби. Нас хвилює лише те, який авокадо-тост вибрати у меню, де замовити кросівки та як назбирати на власну машину. За 50 років, нам, можливо, доведеться повернутися до основ: ми шукатимемо, де купити якісної їжі та чистої води, де у місті знайти придатну для дерев землю і як очистити повітря. Саме в агропромисловості сьогодні відбувається все те, що формуватиме нас у майбутньому.
У січні 2019 року на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» започаткувала магістерську програму «Агрокебети» з підготовки Farm Managers нового покоління.
Ідею створення освітньої платформи, яка буде виховувати спеціалістів відповідно до сучасних потреб бізнесу підтримали шістнадцять провідних аграрних компаній: Corteva Agriscience™, МХП, New Holland, IMMER Group, Аgroprosperis, ІМК, Bayer, Cygnet, «Галс Агро», Kernel, LNZ Group, «Агрейн», «Лімагрейн Україна», HORSCH, AgroHub, SmartFarming.
Джерело: vctr.media
