2020
Цей рік багатьом показав, що працювати так, як «колись вчили» і як «пише книжка» вже, напевне, не вийде. Чи можна професію агронома віднести до мистецьких професій? Як краще обирати насіння та ЗЗР у сучасних умовах та які технології обробітку ґрунту застосовувати? Про це та багато іншого SuperAgronom.com розповів Микола Хісамудінов, менеджер з розвитку агротехнологій Північного регіону агродепартаменту LNZ Group.
SuperAgronom.com: Розкажіть про себе, де навчалися, як та коли почали працювати, чи свідомо обирали професію саме агронома від початку?
Микола Хісамудінов: Якщо чесно, в агрономію я потрапив випадково. Я закінчував школу в ті роки, коли навкруги була суцільна невизначеність, люди місяцями не отримували зарплатню, і випускники здебільшого йшли вчитися не туди, куди хотілося, а куди могли і де могли собі дозволити навчатися. Отак я і вступив до Маловисторопського аграрного технікуму на факультет технологій ведення фермерського господарства: один рік механізації, другий агрономії, третій зоотехніка та ветеринарія, в принципі, всі аспекти сільського фермерського життя. Вже після закінчення технікуму вступив до СНАУ на факультет агротехнологій. Порівнюючи зараз, можу сказати, що з університету виніс більше теоретичних знань — агрохімія, ґрунтознавство, тощо. А от технікум мені дав більше практичних знань та навичок.
SuperAgronom.com: Чи не шкодуєте зараз, що обрали таку професію?
Микола Хісамудінов: На даний момент я не жалкую, що зробив такий вибір. Відчув, що хочу у житті займатися саме агрономією, на третьому курсі університету, під час виробничої практики, коли нам дали змогу попрацювати в реальних господарствах і побачити, як усі ті процеси, що ми вивчали, відбуваються на конкретних полях. Я тоді все літо пропрацював агрономом дільниці, мав змогу приймати власні рішення, працював з людьми — механізаторами, сезонними працівниками. Після цього мого першого досвіду роботи я зрозумів, що мені це дуже подобається і я буду далі працювати.
SuperAgronom.com: Чи доводилось помилятися в роботі, наскільки часто за свою робочу діяльність це траплялося?
Микола Хісамудінов: Можу сказати так, хто нічого не робить, той ніколи не помиляється. Помилки на початку моєї роботи були, але у мене були досвідчені керівники,які могли вказати на них і допомогти їх виправити. Завдяки цьому більшість помилок виправлялись не тоді, коли вони вже виникли, а ще на стадії рішень, керівництво в мене було — гріх скаржитись. Були інколи розбіжності у думках, якісь дрібні непорозуміння, але завжди знаходились компроміси, рішення. Було в кого навчатись, здобувати свій досвід. Я встиг пропрацювати агрономом дільниці, фахівцем з вирощування цукрових буряків, агрономом з насінництва, менеджером з розвитку в одній з великих насіннєвих компаній. На цій посаді мені надзвичайно подобалося постійне спілкування з людьми, постійний обмін досвідом, думками, спільні пошуки рішень можливих проблем. Але з часом я вирішив знову повернутися у виробництво. Відчув, що мені потрібно набути більше практичного досвіду роботи з ЗЗР на великих площах. Пропрацював рік головним агрономом підприємства із зембанком 40 тис. га землі. А ось нещодавно прийшов працювати до агродепартаменту LNZ Group. Кожне місце роботи давало мені певні навички та досвід, які я зараз можу упевнено застосовувати.
Взагалі я гарно запам’ятав, як нам ще директор технікуму казав: «Хлопці, ви обрали дуже творчу професію, ви на поле приходите, як художники». Тоді я не зрозумів цього, думав — ну що художнього чи творчого може бути в агрономії. А от тепер цілком розумію і повністю згоден, агроном — це дійсно дуже творча професія.
SuperAgronom.com: І у чому зараз проявляється ваша творчість? Чи є місце для власних експериментів та якихось творчих рішень?
Микола Хісамудінов: Місце для творчості є завжди. Конкретно у цій компанії я маю змогу закладати досліди, спостерігати за демо-ділянками кукурудзи, як гібриди поводять себе в умовах нашого регіону, як впливає на їхній розвиток та продуктивність та чи інша система захисту, якими продуктами працювати краще та ефективніше. Окрім того, є багато спілкування з людьми, спостережень за посівами у різних господарствах, а це і обмін досвідом, і можливість застосувати свої знання на практиці. Отут творчість точно є.
SuperAgronom.com: Які саме гібриди та системи захисту зараз вивчаєте, яких виробників?
Микола Хісамудінов: Як ви знаєте, компанія LNZ Group розвиває власну лінійку гібридів кукурудзи UNIVERSEED, тож здебільшого працюємо з гібридами цієї селекції, також порівнюємо з гібридами інших виробників, тестуємо власні гібриди у різних умовах і з використанням різних технологій вирощування. Це дуже цікава робота, яка дозволяє потім рекомендувати агровиробникам найкращі гібриди саме для умов їхнього господарства.
Крім того, випробовуємо засоби захисту рослин бренду DEFENDA, адже щороку з’являються нові продукти, що виходять на ринок. Експериментуємо з нормами внесення, сумішами, тощо. Це також важлива складова моєї роботи, що дасть мені змогу рекомендувати аграріям найбільш дієві способи вирішення проблем, які виникають на їхніх полях. Багато різних думок, до речі, чую про генеричні препарати. Зі свого власного досвіду скажу, що препарати DEFENDA є «чесними генериками», тобто їхнє походження ніхто не приховує, і це дійсно достойні препарати, які заслуговують на увагу виробничників. Гарне співвідношення ціни та якості, а також можливість закрити практично всі потреби аграрія — це їхні головні параметри. Інсектициди та фунгіциди чудово працюють. Ефективні і гербіциди — однокомпонентні, це можливість для агронома скомбінувати собі препарат на свої потреби, не переплачуючи за другу діючу речовину у готовому засобі. Наприклад, на полі мало злакових бур’янів, проте великою проблемою є дводольні. Можна скомбінувати суміш таким чином, щоб внести більше д.р. проти дводольних і менше проти злакових, чого з готовим багатокомпонентним препаратом не вийде. На мою думку, однокомпонентність — це перевага, хтось, можливо, так не вважає, адже треба докласти трішки зусиль і самому зробити бакову суміш. Але можна самому все порахувати, змішати і таки суттєво зекономити.
SuperAgronom.com: А є щось, що вам у вашій роботі не подобається?
Микола Хісамудінов: У власне моїй роботі мені подобається все, навіть якщо виникають якісь проблемні моменти, мені цікаво їх вирішувати. А от що не подобається — це те, що, за моїми спостереженнями, молодь не дуже хоче працювати на землі. Буває, приходять молоді хлопці, працюють місяць-два і вже зрозуміло, що їм нецікаво, що у них були якісь не такі очікування від цієї роботи. Хоча є й інша молодь, от я днями спілкувався з хлопцем, він два роки в професії після університету, якому працювати на землі реально подобається і про якусь іншу роботу він не задумується ні на хвилину. Коли він на полі, у нього просто очі горять. Це дуже приємно.
SuperAgronom.com: А от з вашого досвіду, з вашого кола спілкування, хто більш гнучкий у прийнятті рішень та застосуванні нових технологій — агрономічна молодь чи досвідчені агрономи?
Микола Хісамудінов: На останньому місці роботи у мене був керівник безпосередній досвідчений, дуже креативний чоловік, відкритий, постійно експериментує, не зациклений на одній системі захисту, шукає більш економічно вигідну, ефективну. Він розробляє технології, які можуть бути кращими, намагається вивчати нові продукти, вводити нові д.р. Це для прикладу. Молодь – вона ще часто оглядається на більш досвідчених людей, прийде ще їхній час, коли вони будуть приймати рішення, якщо захочуть, правда. Якщо буде бажання працювати, якщо будуть отримувати мотивацію і моральну, і фінансову. А якщо агроном, незалежно від віку чи досвіду, буде просто бігти на роботу на голому ентузіазмі, його надовго не вистачить.
SuperAgronom.com: Враховуючи специфіку вашої роботи, можливо, маєте поради, за якими головними критеріями аграріям варто обирати ЗЗР, насіння, на що слід звертати увагу при виборі?
Микола Хісамудінов: У виборі ЗЗР я б радив орієнтуватися у першу чергу на ціну та якість препарату, а також звертати увагу на постачальника. Насправді постачальник дуже важливий, адже інколи навіть найбільш ефективний препарат можна «зіпсувати»: привезти тоді, коли він вже не потрібен, зберігати в неналежних умовах і він вже так не спрацює, бувають постачальники, які дуже хотіли продати, продали нарешті і поїхали, забувши про агровиробника. А сьогодні краще працювати з тими, хто має якісний агрономічний супровід до своїх препаратів, це особливо актуально для невеликих господарств, що не мають власних агрономів у штаті, наприклад. Дуже важливо обрати надійного постачальника, такого, як LNZ Group, який і рекомендації надасть, і підтримку, і засоби перевірені. До того ж зараз є можливість придбати потрібні ЗЗР через онлайн-сервіс LNZ Web, що дуже зручно.
Що ж стосується вибору насіння, це дуже широка тема, адже потрібно зважати і на регіон, і на технологію обробітку ґрунту у господарстві, і на сівозміну (наприклад, якщо у господарстві надають перевагу монокультурі — то чи витримує конкретний гібрид такі умови вирощування), на терміни сівби, тощо. Навіть на техніку: своя чи наймана, коли зможе вийти в поле, якими будуть терміни сівби, чи вдасться вчасно провести всі технологічні операції. Тобто вибір конкретного гібриду чи сорту з урахуванням усіх можливих умов — це дуже творче питання, отут ми повертаємося до творчості, яка є в роботі кожного агронома. Ну і, звісно, змінюються погодні умови – змінюються і критерії вибору. Наприклад, зараз робити ставку господарству на гібриді однієї групи стиглості не варто, треба мати кілька гібридів різних груп стиглості, як кукурудзи, так і соняшнику. Десь у рівних пропорціях висівати гібриди різних груп стиглості. Тому що рослини, як окремий організм, реагують на зміни погоди по-різному. Одна група, наприклад, раніше цвіте і може «проскочити» критичний посушливий період, інша має більший потенціал і може дати більший урожай навіть в несприятливих умовах, третя також може мати свої нюанси, ту саму холодостійкість.
Клімат в Україні вже стає, як я бачу, різко континентальним. У нас вже спостерігаються перепади між денними та нічними температурами близько 10-12°С. Для кукурудзи це негативно впливає на рослину, на соняшник впливає менше, але також вегетаційний період розтягується приблизно на 2 тижні. Тому клімат сьогодні суттєво вплинув на вибір гібридів. Напевне, потрібно більш ретельно обирати гібриди, витриваліші до раннього висіву, менш вибагливі до температури, адже коли йде налив зерна або цвітіння, рослини зараз потрапляють або в повітряну посуху, або в період високих температур, що стерилізує пилок і перешкоджає запиленню.
SuperAgronom.com: Назвіть головні складові успішної технології вирощування що, на вашу думку, мають бути у будь-якому господарстві.
Микола Хісамудінов: Без чого неможливо мати хорошу урожайність — без гарного насіння, без застосування якісних ефективних ЗЗР, без оптимального обробітку ґрунту під умови господарства. Адже зараз практично повсюди якщо не ерозія ґрунту, то нестача вологи, важливо зайвий раз ґрунт не ворушити, щоб не висушувати. І сучасна техніка. Наприклад, сучасна техніка дозволяє економити насіння, ЗЗР, супутникові системи дозволяють не обробляти другий раз вже оброблену площу, сівалки сучасні дають змогу не пересівати зайвого насіння.
Супутниковий моніторинг взагалі корисна штука для агронома, тільки потрібно навчитись з ним працювати. Він дозволяє побачити наявні проблеми та показники посівів, навіть не заїжджаючи на поле. Можна швидше побачити, де проблема, і поїхати чітко на те місце. Це ще й облік та моніторинг усіх операцій і виробітку техніки, звичайно.
SuperAgronom.com: А яким, на вашу думку, має бути оптимальний обробіток ґрунту? Яким технологіям надаєте перевагу особисто ви?
Микола Хісамудінов: Особисто я вважаю, що потрібно добирати обробіток окремо для кожного господарства і для кожного регіону. Наприклад, глибоке рихлення чи strip-till менш витратні за пальним і часом на обробіток. При цьому оранка під соняшник в деяких регіонах є необхідною операцією, оскільки в іншому разі гібрид просто не розкриє свій потенціал. Дуже важливо, обираючи технологію ґрунтообробки, зважати на вологозабезпечення. Є свої нюанси і у технології no-till, до неї потрібно попередньо готуватися, інколи не один рік. Спочатку потрібно знищити ущільнення ґрунту, якщо воно є, структурувати ріллю. Просто купити стерньову сівалку і сіяти – так не буває. І треба розуміти, яка природна щільність цього ґрунту. Супіщані ґрунти схильні до того, щоб злежуватися, як асфальт, і якщо не обробляти, то там ні культури, ні зрештою бур’яни не ростимуть. Взагалі за розумного підходу всі системи обробітку ґрунту можуть приносити прибуток і господарство може навіть одразу декілька їх застосовувати.
SuperAgronom.com: Які поради ви могли б дати щодо захисту рослин?
Микола Хісамудінов: Профілактичні обробки дуже важливі, не потрібно ними нехтувати. Наприклад, в інсектицидному захисті можна недорогим піретроїдом і малою дозою себе трохи підстрахувати. Адже буває так, що агроном пройде все поле і не побачить якусь малу гусеницю, а мала доза піретроїда не така велика витрата на гектар, а воно ту гусеницю знищить. Такі обробки дозволяють зекономити, хоч звучить парадоксально, адже для багатьох це виглядає як додаткові витрати на обробку. Та якщо не внести ЗЗР одразу, потім треба купувати ще більше препаратів. Так само краще фунгіцид внести превентивно, поки ще не видно ознак хвороби на рослинах — побачив перші прояви, рослина вже хвора, грибок вже всередині. Якщо на випередження працювати, можна зберегти потенціал культури і зекономити в підсумку. Те саме з гербіцидами, виходячи з історії поля, потрібно обирати ефективний грунтовий гербіцид і обов'язково його вносити, не сподіваючись, що всі проблеми можна закрити тільки страховим.
SuperAgronom.com: Що побажаєте аграріям від себе на наступний рік?
Микола Хісамудінов: Успіху та гарних врожаїв, а ще — креативного мислення. Не боятися експериментувати, зменшувати густоту висіву, зсувати терміни сівби, не дивитися на те, що «книжка пише», бо книжки ті здебільшого писалися десятиріччя тому і зараз вони втрачають актуальність. Комплексного підходу до будь-яких питань в рослинництві. Окремо хочу побажати нашій аграрній молоді не поспішати робити висновки і запастися терпінням, щоб сповна зрозуміти свою роботу і полюбити її. З мого досвіду, можна зробити висновок за кілька днів роботи і піти, а можна залишитись, придивитись і подумати. І не боятись задавати питання, адже найдурніше питання — це те, яке так і не задали.
Наталя Демчук, Олена Басанець
