2020
Силосна кукурудза, як і багаторічні трави, посідає провідне місце у кормовиробництві та є основною силосною культурою в Україні. Якість кукурудзяного силосу залежить від багатьох факторів, таких як підбору гібридів, технології вирощування, строків сівби, густоти стояння рослин, добрив, засміченості тощо, а також термінів збору та безпосередньо технології зберігання.
Підбір правильної технології вирощування силосу та його зберігання є найважливішим аспектом, який зумовлює загальну продуктивність тваринництва у господарстві, саме тому Kurkul.com вирішив дізнатися як правильно вирощувати, збирати та закладати на силосування кукурудзу у головного агронома ФГ «Бутенко» Романа Бутенко, який поділився з нами досвідом та напрацьованими секретами гарного силосу. Тож, приємного прочитання!
Фермерське господарство «Бутенко» має досить велике поголів'я тварин — понад 1000 голів ВРХ, дійне стадо нараховує близько 600 корів. Під силосну кукурудзу агрофірма відводить 150 га. Роман Бутенко зазначив, що на таке поголів’я цієї кількості вистачає, бо до раціону тварин входить також сіно.
Важливим фактором для отримання гарного врожаю силосної кукурудзи, за словами аграрія, є вибір правильного гібрида для сівби. Під час вибору гібридів кукурудзи на силос слід враховувати, що листостеблова маса ранньостиглих гібридів швидко дозріває, тому використовувати їх доцільно у регіонах із несприятливими погодно-кліматичними умовами. За сприятливих погодних умов краще вирощувати пізніші гібриди кукурудзи на силос із повільним дозріванням листостеблової маси. Ранньостиглі гібриди за таких умов швидко проходять стадію оптимального вмісту сухої речовини, до того ж погіршується їхня кормова цінність і здатність до силосування.
Порада: варто обирати гібрид, який забезпечить максимальний укіс зеленої маси. Крім того, він має бути стійким до хвороб. Необхідно намагатися сіяти декілька гібридів: починати з ранньостиглого гібрида, і поки він коситься, інший починає достигати.
Цього року в ФГ «Бутенко» додали до сівозміни гібрид UNIVERSEED S3909 компанії LNZ Group, який показав гарні результати, зокрема високу врожайність, стійкість до хвороб і якість силосної маси.
«Цього гібриду було близько 20 га. Показав гарні показники під час заготівлі, мав хорошу стійкість до хвороб, була також дуже гарна силосна маса з високою поживністю. Щодо перетравності — побачимо пізніше. Спеціально заклали окрему силосну траншею, тож коли відкриємо її — побачимо, якої якості буде силос та як на це будуть відгукуватися наші корови», — зауважив агроном.
Технологія сівби
Господарство застосовує комбінований обробіток ґрунту, зокрема глибоке рихлення. Проте, рік на рік не приходиться і технологія підлаштовується під попередника, а також коригується в залежності від погодних умов. Попередник завжди різний — від пшениці, соняшника і до картоплі. Але головна умова — обирати такий, котрий забезпечить мінімальну кількість хвороб у сівозміні.
Після соняшнику проводиться комбінований диско-лаповий обробіток. Якщо попередником була пшениця, під яку проводилось дискування, застосовується наступна оранка під кукурудзу. Якщо попередником була інша культура, для сівби якої застосовувалось глибоке розпушування, а перед тим оранка — використовується глибоке дискування.
Захист рослин
Неодмінним аспектом технології вирощування у ФГ «Бутенко» є інсектицидна та гербіцидна обробка посівів. Гербіциди, своєю чергою, застосовуються як ґрунтові, так і страхові.
«Ґрунтовий гербіцид — препарати з діючою речовиною ацетохлор — застосовуємо в нормі 2-2,5 л/га. У фазі 4-5 листків вносимо страховий гербіцид — препарати з діючою речовиною нікосульфурон — в нормі 1,25 л/га. Взагалі, орієнтуємося по ситуації», — розповів Роман Бутенко.
Роман Бутенко зазначив, що в цьому сезоні при сівбі силосної кукурудзи ще одним ускладненням стала позаторішня падалиця соняшнику, отже для її знищення до страхового гербіциду було додано препарат з діючою речовиною просульфурон у нормі 10 г/га.
Для захисту рослин від шкідників в господарстві використовували препарати з діючою речовиною альфа-циперметрин та імідаклоприд та у середній нормі 100-150 г/га.
«Імідклоприд — системна діюча речовина, яка продовжує дію інших препаратів, а альфа-циперметрин належить до піретроїдів, має гарний стоп ефект і швидку дію на шкідника. Такий композит забезпечує гарний захист від шкідників», — пояснив Роман Бутенко.
Найбільшим шкідником силосної кукурудзи цього сезону Роман Бутенко вважає стеблового метелика, підгризаючу совку і попелицю. Проте нерідко трапляються й ґрунтові шкідники, такі як совка та справжній і несправжній дротяник.
«Це все вирішується шляхом сівби насіння, обробленого різними інсектицидними протруйниками. Посівмат обов‘язково треба обробляти, адже це забезпечить зниження шкодочинності шкідників», — поділився агроном.
Збір кукурудзи
Збір кукурудзи проводиться у фазі воскової стиглості, коли вміст сухих речовин зернівки складає 32-33%.
Роман Бутенко зазначив, що якщо зібрати кукурудзу занадто рано, врожайність і вміст крохмалю в зерні буде менший, а отже енергетична цінність такого силосу теж буде меншою. Крім того, за раннього збору існує ризик перезволоження силосу внаслідок втрати цукру з соком рослин.
Якщо зібрати кукурудзу занадто пізно, зросте ризик поганої збереженості силосу: складнощі при трамбуванні, уповільнення процесу ферментації через велику кількість повітря в масі, зменшена кількість розчинних цукрів.
«Фаза молочно-воскової стиглості є ідеальною для збору, проте цей рік був специфічним через дефіцит вологи. На момент збирання нижні листки рослин почали «підгорати» і щоб зменшити втрати зеленої маси, ми почали збір трохи раніше, ніж зазвичай», — розповів агроном.
Для досягнення гарного результату, косять силосну кукурудзу за допомогою комбайну Claas Jaguar 960 з корн-крекером. Висота зрізу зазвичай становить 25-30 см, адже нижня частина рослини погано переварюється тваринами. Вологість на момент збирання сягає 65%, розмір часток — 1-2 см.
Порада: Необхідно контролювати правильність роботи корн-крекера огляданням подрібненої маси. Вона не повинна містити неподрібнені зернівки та великі частки рослин!
За словами Романа Бутенка, середня урожайність гібриду UNIVERSEED S3909 становила 62,0-62,5 т/га.
Закладання силосу
Закладання силосу у господарстві відбувається за класичною технологією силосування в траншеях. На дно траншеї укладають подрібнену солому шаром 50-60 см, потім зелену масу, ущільнюючи її катком. У верхній шар силосної маси товщиною 30-40 см солому не додають для кращого ущільнення і зменшення надходження повітря.
Обов'язковою умовою силосування, за словами Романа Бутенко, є швидке заповнення траншеї. Щоденний шар ущільненої маси повинен бути не менше 80 см. Заповнення траншеї відбувається не більше ніж за тиждень, потім утрамбовану і вирівняну силосну масу вкривають полімерною плівкою, яка захищає її від доступу повітря і атмосферних опадів. Плівку, до того ж, притискають по всій поверхні. Силос також можна вкривати розсипною соломою (товщиною шару 50-60 см) або пресованою (в один тюк) для запобігання промерзання.
Для підвищення якості силосу, у ФГ «Бутенко» застосовують консервант, що спрямований на регулювання молочнокислого бродіння. Норма внесення становить 100 мл на 1 т силосної маси.
«Оброблений силос відрізняється високим вмістом поживних речовин і гарними органолептичними характеристиками, тому значно краще поїдається тваринами та збільшує їх продуктивність», — пояснив Роман Бутенко.
Плівку з траншеї знімають виходячи з потреби в кормі на 1-3 дні. Корм виймають вертикальними шарами до дна, знімаючи з перших 3-4 м маси шар не менше 40 см, з наступних — не менше 20. При розігріванні корми виїмку прискорюють. Силосну масу використовують протягом 1-2 днів для попередження появи цвілі. Перевірку якості силосу проводять не раніше ніж через 30 діб після укриття маси та не пізніше ніж за 15 діб до початку згодовування.
Наразі існує два найбільш ефективні методи закладання силосу — в полімерних рукавах і в капітальних траншеях. Вибір технології залежить від необхідної кількості силосної маси, що визначається виходячи із поголів'я худоби, а також від напрямку спеціалізації господарства.
