21лютого
2020
Ви навчались у Лондоні. Що надихнуло повернутися в Україну та почати працювати в аграрному секторі? Розкажіть про ваш малиновий бізнес: які проблеми виникали під час запуску? Чи важко було адаптуватися до ринкових умов? Чи плануєте розширювати ягідний напрямок? Як?2020
У мене було 3 етапи навчання. Перший — в українській школі в селі Лебедин, Шполянського району. У 13 років я поїхав до англійської школи, до села Седберг, що на кордоні з Шотландією. Після школи вирішив навчатися в Лондоні в університеті Кінгстона за фахом «Міжнародні відносини». Завершив бакалаврат.
Щиро кажучи, з першого дня свого перебування в Англії я говорив, що буду повертатися назад, до Лебедина. У мене генетично настільки розвинений потяг до рідного села, що мені вкрай важко жити понад тиждень за його межами, навіть у Києві. Коли збирався повертатися до Лебедина, ще не знав, у якій індустрії працюватиму. Але час ішов, я дорослішав і розумів, що бачу себе в аграрній сфері. Певний час я займався ягідництвом та досі розвиваю цей проект із LNZ Group. Однак залишитися в Англії я не планував ніколи. Мене тягнуло до України.
Щороку влітку я повертався на канікули і не припиняв займатися ягідництвом. У Лебедині кожна сім'я вирощує малину, яку потім експортують. А за 50 км від Лебедина, у Водяниках, є завод із заморожування овочів та фруктів. Ми вирішили закуповувати ягоди у селі, заморожувати на заводі у Водяниках та експортувати до найближчих країн: Польщі, Німеччини, Франції.
У перший рік ми закупили 350 тонн малини. Цей рік був провальним. Ми не врахували багатьох факторів. Якість малини, логістика, структура витрат — усе було з похибками. Але другого року ми закупили 200 тонн та отримали позитивний фінансовий результат. Батько за цим спостерігав, зрідка давав поради. Так у мене склався перший бізнес, який зараз я розвиваю в іншій формі.
Ми зрозуміли, що малина, закуплена у приватних господарствах, ніколи не буде ідеальною. Коли маєш тисячу постачальників, то всі ягоди виявляються різними. Тоді я збагнув, що потрібно розвивати базу на своїх полях, зі своїми людьми та централізувати під власне виробництво. Зараз ми створюємо базу: у нас буде 20 га малини, 20 га суниці та 117 га вишні. Це мій напрям, де мене підтримує директор нашого СТОВ «ЛНЗ-Агро» Роман Іванович Франчук. Він прекрасний фахівець у цій галузі.
На наступному етапі ми матимемо потужну виробничу базу на 3000 тонн. Надалі плануємо або будувати власний завод із заморозки, або так само співпрацювати з наявними заводами на аутсорсі: Сміла, Водяники та 2 заводи на Вінниччині.
Коли ми розпочинали, ціна на заморожену малину становила 2,20 євро за кілограм. А вже наступного року — 1,30 євро у Польщі. Ціна впала на 40% за рік.
Ви порівняно нещодавно обійняли посаду керівника нового напряму UNIVERSEED в Україні: розкажіть, будь ласка, про структуру, як все працює, які стратегічні плани? Які нововведення плануєте запровадити найближчим часом для покращення роботи напряму?
UNIVERSEED — це частина бренду NAPG, North American Plant Genetics, північноамериканська рослинна генетика, заснована у Канаді. NAPG довірили виробництво насіння в Україні LNZ Group із подальшою дистриб'юцією. NAPG зараз має лінійку кукурудзи 2-х типів: силосного й зернового. На нашу думку, це ключова відмінність бренду UNIVERSEED від інших. Часто у виробників є кукурудза подвійного типу, придатна і на зерно, і на силос. Однак універсальність у цьому випадку неефективна. У нас усе чітко розмежовано: маємо 5 силосних гібридів та 8 зернових. NAPG під брендом UNIVERSEED також динамічно розвиває і випробовує сою та соняшники.
Гібриди NAPG ми випробовуємо вже 5 років у різних кліматичних зонах України: від півночі (Суми) до півдня (Одеса). Силосні гібриди мають ФАО 380, 390 та 420. Ми випробовували й гібриди з нижчим ФАО, але в підсумку зупинилися на вищому, тому що результати в наших широтах неспівставні. У наступні роки в нас буде до десяти гібридів з різним ФАО: від 180 до 460. Селекціонер, який їх вивів, 40 років досліджував гібриди саме силосного напряму. Під брендом UNIVERSEED ми представляємо гібриди Leafy Type, листяні. Наступний наш крок — реєстрація гібридів Leafy Floury. Це ті самі гібриди, але у поєднанні з борошнистим зерном, про які в Україні навіть не чули. Якщо ножем розрізати зернину Leafy Floury, вона буде абсолютно білого кольору, без жодного сліду оранжевого або жовтого відтінку. Це свідчить про високий рівень крохмалю, що дозволяє тваринами набагато ефективніше засвоювати корисні речовини та активно підвищує надої. В Україні поки що немає аналогів силосу Leafy Floury. Також гібриди UNIVERSEED мінімум на півметра вищі від наявних конкурентів та багатші на рослинну масу, адже мають на 5-6 листів над качаном більше. Качан у Leafy Floury розташований набагато нижче, ніж у гібридів конкурентів. Висока засвоюваність силосу гібридів UNIVERSEED — свідчення аналізів багатьох авторитетних лабораторій, куди ми надсилали матеріали для досліджень.
Які ніші потенційно ви ще б хотіли зайняти на ринку?
Хто шукає, той завжди знайде. У LNZ Group щороку тестуються сотні гібридів та вивчаються дослідження селекційних компаній світу. Так ми відкрили нові для України типи кукурудзи: Leafy (з високою облиствленістю) і Leafy Floury (з борошнистим типом ендосперму зерна). У Канаді такі гібриди вирощуються вже понад 25 років. За цей час вони пройшли перевірку на відповідність суворим вимогам до агротехнологічних характеристик, поживної цінності та молочної продукції, отриманої в результаті їх споживання. Підвищений вміст доступного крохмалю в рубці тварин сприяє більшій енергетичній та кормовій цінності отриманого силосу. Гібриди характеризуються високим рівнем засвоюваності нейтрально-детергентної клітковини (NDF) і достатньою кількістю ефективної клітковини для стимулювання пережовування та розщеплення в рубці. Силос можна швидко згодовувати через високу швидкість його ферментації, що дозволяє заощадити кошти шляхом зменшення втрати сухої маси при силосуванні та зберіганні. Ці гібриди мають тривалий період придатності до збирання, адже їх висихання та дозрівання відбувається повільно. Так рослини довше зберігають майже ідеальний (65%) для силосу рівень вологості та 50% вологості молочного і молочно-воскового стану ядер крихкого за своїми властивостями зерна.
Як ви оцінюєте сьогоднішній розвиток агрокомплексу в Україні? Куди варто рухатися для вдосконалення?
Я бачу дві складові розвитку агрокомплексу в Україні. Перша — це утворення в майбутньому ягідних трейдерів. Фермери та одноосібники, як на мене, будуть орієнтовані на ягідництво, де більший дохід з гектара, акумулюватимуть врожай та відправлятимуть його на експорт. Другий напрям — зростання кількості малих фермерів. Я живу у досить великому селі — понад 3000 жителів. Але навколо населеного пункту проживає 300-500 мешканців. І вибір у людей невеликий: або їхати у міста, або ставати одноосібниками та працювати на своїй землі.
Джерело: ucabconf.com
