2022
Кардинально змінилася сама структура ринку добрив і ЗЗР у зв’язку зі зміною посівних площ, каже Сергій Борисов.
«За перше півріччя ринок ЗЗР і добрив просів десь на 40%. Багато сільгоспвиробників довго не розуміли, які культури сіяти, були проблеми з постачанням міндобрив. А тому ті культури, які потребували багато добрив вони міняли на ті, що потребують їх менше. І якщо раніше ми з підприємствами укладали договори на системні постачання ЗЗР і добрив, розуміючи потребу у зв’язку з сівозміною, то зараз аграрії стали купувати добрива безпосередньо під ті площі, які спланували сьогодні на завтра. Тобто, не системні на півроку-рік, а, скажімо, на одну обробку», — пояснив він.
Додатковою проблемою став урожай минулого року, який залишився в аграріїв на складах, що стало причиною нестачі оборотних коштів. Це теж вплинуло на прийняття рішення, що сіяти та, відповідно, що вносити. Трохи врятували ситуацію кредитування під 0%, однак не зупинили процес. Ринок став більш спонтанним.
Перебудова сівозміни призвела до дефіциту одних продуктів та профіциту інших. Якщо на першому етапі сезону-2022 засобів захисту рослин було достатньо, адже виробники і дистриб’ютори готувалися до сезону і заздалегідь завезли продукти, то після збоїв поставок і зміни посівних планів, спостерігався дефіцит препаратів інсектицидної групи, також деяких фунгіцидів. З гербіцидів не вистачало грамініцидної групи. Зі слів Сергія Борисова, грамініциди і досі в дефіциті. «Щодо добрив аграрії виходили з положення зменшенням норми. Багато аграріїв обходилися або мінімальною дозою, або взагалі без добрив», — каже він.
Сезон 2023 наразі теж виглядає загадково. Важко передбачити, яким він буде, адже війна триває. Суттєво скорочуються площі під пшеницею через дороговизну логістики. Ціни на її зерно зростають, але темпами черепахи, яка їде на черепасі. А рішення щодо сівби озимих треба приймати вже.
«У зв’язку з тим, що розрахунки з сільгоспвиробниками будуть затягуватися, ринок ще не запрацював у довоєнних обсягах, а у виробника є й інші потреби крім закупок. Відповідно, закупки будуть проводитися пізніше. Ми наразі опрацьовуємо запити ринку, опитуємо наших клієнтів щодо їх планів та сівозміни, але багато аграріїв ще не визначились і в цьому найбільша складність. Час від моменту підписання контракту до отримання товару становить півроку. До війни цей термін був до трьох або трьох з половиною місяців. Тобто, реагувати на термінові потреби буде складно. Якщо розумієш, що якийсь препарат потрібен через два місяці, то вже зробити нічого не можна. Це ускладнює роботу», — пояснює Сергій Борисов.
