2021
Ваточник сирійський — бур’ян, поширення якого остерігаються агрономи всього світу, зокрема, України. Зіштовхнутись з ним означає мати додатковий клопіт на два, а то й п’ять років. І хоча в соцмережах точаться бої між аграріями і бджолярами стосовно цієї рослини, наше завдання — звільнити посіви від нього.
Говорити про цю рослину в Україні саме як про бур’ян почали на початку нульових, а серйозно боротись приблизно з 2010 року.
Осередком поширення ваточника сирійського є Черкащина, там він зустрічається найчастіше. Також буває на Київщині, Полтавщині, іноді Сумщині та Чернігівщині.
Ваточник сирійський — багаторічна трав’яниста рослина класу дводольних і роду ваточникових. Висота стебла може сягати 1,5 м і більше.
Стиглі насінини вкриті волокнистим пухом, за що рослина й отримала свою назву — ваточник. Плід — багатонасінна листянка з загостреним кінчиком та довгою плодоніжкою. На одній рослині може бути до двадцяти коробочок, у кожній із яких — 60-250 насінин.
Ваточник сирійський цвіте в липні впродовж 30-35 днів, його квіти мають сильний нектарний аромат, що в свою чергу приманює бджіл. Плодоносить ваточник у вересні. Насіння може дозрівати після настання перших приморозків, зберігаючи при цьому схожість.
Рослина розмножується насінням та за допомогою кореневої порослі, кореневищами і їхніми паростками. Ваточник наділений потужною всисною властивістю кореневої системи, адже у місцях масового поширення шансів вижити у інших видів рослин просто немає. Крім цього, він виснажує ґрунт на вміст поживних речовин та знижує його вологість. Цей бур’ян віддає перевагу родючим, добре дренованим ґрунтам.
Ваточник сирійський холодостійка і жаростійка рослина. (Такі б властивості сільськогосподарським культурам, правда?!) Не надто вологолюбний і легко переживає посушливі умови.
Проростання насіння відбувається навесні, коли температура ґрунту сягає 15 °С. Глибина проростання його насіння становить 0,5-1 см, хоча схожість спостерігається і при глибині залягання насіння до 6 см. У ґрунті насіння ваточника сирійського може зберігати життєздатність протягом трьох років.
Захищає себе рослина також майстерно — стійкість до гербіцидів дуже висока. Його листки мають дуже потужний восковий наліт, який захищає його від проникнення будь-яких діючих речовин.
Найбільша проблема контролю в тому, що ваточник не транспортує необхідну кількість діючих речовин з листкової поверхні до кореневої системи. Через це, знищивши надземну частину, зокрема хімічними препаратами, ймовірність вплинути на коріння дуже невисока. Тому бур’ян швидко виростає знов.
Ваточник має досить високу енергію росту, тому вже на початку літа може бути значно вищим, ніж, наприклад, соняшник, ріпак і кукурудза. Спроби вирубати, зрізати, вирвати рослини лише стимулюють подальший розвиток кореневої системи і, знову ж таки, бур’ян проростає.
Агротехнічний метод боротьби полягає в тому, щоб дотримуватися сівозмін, проводити різноглибинний обробіток ґрунту. Найкращим методом виснаження зараз визнано залишення поля під паром та застосування великої дози гербіцидів в оптимальні для цього строки вегетації ваточника. Також потрібно не допускати цвітіння ваточника та потрапляння його насіння на поля. Саме з цим часто виникають певні проблеми.
«За даними польових досліджень, ефективність показали обробки препаратами з діючими речовинами - Сумаро (мезотріон) і Муссон (нікосульфурон), Дикамба Форте (дикамба), Напалм (ізопропіламінова сіль гліфосату) і Напалм Форте ( калійна сіль гліфосату). У посівах соняшнику також хороший результат показали препарати з діючою речовиною імазамокс і імазапір. У фазах сім'ядолі й 1-2 листків ефективність гербіцидів досить висока, вони дозволяють повністю знищити надземну частину рослини та дати можливість культурі випередити бур'ян в розвитку і скласти йому гідну конкуренцію», — розповів Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій Південного регіону «LNZ Group».
Експерт також зауважив, що в посівах кукурудзи коли висота бур'яну досягала 10 см застосовували гербіциди бренду DEFENDA-Сумаро (мезотріон) 0,25г\га + Муссон (нікосульфурон) 1л\га + Пар Мачо 0,2л\га, тим самим добилися позитивного результату в боротьбі з ним.
Бакові суміші препаратів на основі дикамби, клопіраліду та гліфосату дають певний ефект, але є деякі тонкощі. Вносити гербіциди слід тоді, коли ваточник досягає 10-11 см у довжину. Саме в цей час у рослині активно йдуть процеси фотосинтезу та відбувається рух поживних речовин до коренів. Внесення гербіциду в цей період дозволяє суміші препаратів потрапити до коренепаростків і тим самим значно пошкодити чи навіть знищити рослину.
Що стосується зернових, то варто застосовувати гліфосат + прилипач після збирання врожаю.
Джерело: Superagronom.com
