2023
2022 рік для аграріїв видався дуже важким, як через війну, яка охопила нашу країну, так і через погодні умови, що складалися впродовж цього вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.
Зокрема, через погіршення погодних умов восени строки збирання сої, кукурудзи та соняшника затягнулися. Багато посівів кукурудзи та соняшника по всій Україні залишилися зимувати, що обумовлює погіршення якості товарної продукції та власне унеможливлює посів озимих зернових після цих культур. Не менш важливим фактором є ціна 1 т зерна озимої пшениці та озимого ячменю, що також вплинуло на зменшення посівних площ під озимими зерновими.
Як зміняться площі під кукурудзою у 2023 році, буде залежати від поточної ціни кукурудзи та технічних можливостей господарства. Переважно, хто має свою сушарку, той буде сіяти ту площу кукурудзи, яку й сіяв. Господарства ж, які не мають сушарки, планують зменшувати площі посівів кукурудзи та орієнтуються на вирощування більш рентабельних культур, таких як соя та соняшник.
Враховуючи той стан, в якому знаходиться вітчизняний агровиробник, одним з вирішальних чинників є економічна складова вирощування сільськогосподарської культури. Це як витрати на її вирощування, так і потенційний прибуток від реалізації товарної продукції, з чим в минулому році були істотні проблеми. Відповідно, кожне господарство буде робити ставку на ті культури, вирощування яких найбільш рентабельне. В першу чергу, це соняшник, ріпак та соя.
Переважно набір та вибір культур залежить від площі землекористування. В великих господарствах та агрохолдингах зазвичай сформована сівозміна з певним набором культур, для яких вже відпрацьовані технології вирощування, і які дають можливість отримувати позитивний результат. Тому вони намагаються дотримуватися впровадженого алгоритму вирощування сільськогосподарських культур і обирати ті з них, які є перевіреними.
Загальною стратегією дрібних господарств є вибір найбільш рентабельних культур, таких як ріпак, соняшник та соя. Тому очікувано, що такі господарства будуть збільшувати площі під цими культурами, зменшуючи посівні площі кукурудзи та озимих зернових.
Для кожної ґрунтово-кліматичної зони України науково обґрунтовано найбільш оптимальний для вирощування перелік сільськогосподарських культур. При цьому ключовим моментом є дотримання інтервалу вирощування, уникнення повернення на те саме поле соняшнику. Тому, при плануванні сівозміни на 2023 рік, треба не перенасичувати сівозміну соняшником, а, наприклад, вводити такі культури, як гречка, горох, яра пшениця чи ячмінь.
Планування структури посівних площ в цьому році є досить індивідуальним питанням, оскільки кожне господарство має свій ресурсний потенціал. І тому має орієнтуватися на вирощування в поточному році тих культур і на тих площах, що очікувано дасть максимальний ефект при мінімальних затратах. При цьому необхідно враховувати наслідки від повторного/тривалого вирощування таких культур, як соняшник, соя чи ріпак, які мають спільний перелік хвороб, що призводить до погіршення загального фітосанітарного стану полів і, як наслідок, до зростання частки витрат на засоби захисту рослин.
